ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ РЕЖИМУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У США
1. Сполучені Штати Америки мають унікальний досвід використання сільськогосподарських земель, який переважно проявляється у веденні фермерства. Аграрний сектор економіки США історично асоціюється зі становленням та функціонуванням у ньому фермерського укладу. Від дрібних ферм до їхнього поступового укрупнення та кооперування країна набула досвіду ефективного використання сільськогосподарських земель, що зробило можливим подолати кризу 30-их років і зберегти високий сільськогосподарський потенціал. У сучасний період півмільярда гектарів посівних площ США дають річний врожай, який створює можливість повноцінно забезпечувати потреби громадян цієї держави в продовольстві та активно експортувати сільськогосподарську продукцію. Американське фермерство, ядром якого була і залишається сімейна ферма, має глибоке коріння у політичній свідомості та ідеології США. Джеферсонівським ідеалом була нація, яка б складалась з родинних ферм. Цей ідеал органічно поєднується з демократичними засадами суспільства та з ідеологією вільного ринку сільськогосподарської продукції. І хоча в останнє десятиріччя у зв'язку зі зростанням конкуренції та деякого зниження завжди раніше високого рівня державної допомоги фермерам, вони змушені йти до концентрації земельних, технологічних та інших матеріальних ресурсів і організовувати крупні аграрні формування на засадах переважно корпорацій, суто фермерських господарств зменшилось, родинна ферма в США залишається домінуючою первинною структурою в сільськогосподарському землевикористанні. Кооперативно-корпораційна організація фермерського бізнесу лише допомагає фермерам боротися проти зниження цін на сільськогосподарську продукцію та долати інші труднощі ринкового середовища. 2. Правова регламентація фермерського землевикористання виступає, як зазначає Б. Д. Клюкін, у "найбільш кваліфікованому і зрілому для буржуазного світу вигляді"1. Слід зауважити, що вона реалізується в межах спеціальної законодавчої галузі, інкорпорація якої зосереджена в окремому Титулі 7 "Сільське господарство" Зібрання законів ' КлюкинБ. Д. США: правовоерегулированиесельского хазяйства. - М, 1972. -С І4. Правова регламентація режиму сільськогосподарських земель у США гША (The Code of the law of the United State of America), а також вміщена Зводі федеральних правил (The Code of Federal Regulation) та нормативних актах Міністерства сільського господарства США (The US Department of Agriculture). Крім цього спеціального (дуже обширного) сільськогосподарського законодавства, яке включає і регулювання земельних відносин, на аграрний сектор економіки поширюються норми Зведеного комерційного кодексу США (7Ье Uniform Comercial Code - U.C.C.). Здебільшого це - уніфіковані норми стосовно купівлі-продажу сільськогосподарської продукції (розділ 2) та забезпечувальних угод (розділ 9). У 1956 р. в США був прийнятий спеціальний закон "Про сільське господарство" та Програма "Земельний банк" і закон про нього. Слід наголосити на тому, що в США, як і в більшості країн із розвинутою ринковою економікою, діє доктрина т. зв. "загального права для всіх". Конституція США, прийнята ще в 1787 р., не має конкретних земельно-правових норм, але вона є основним джерелом правового регулювання земельних і аграрних відносин, надаючи їм типову функціональну роль. Проте можна вважати, що в США існує унікальний виняток із системи загального законодавства, коли в ньому відокремлено існує автономна пІдгалузь аграрного законодавства, яка (як і у Франції) функціонує на "спеціалізованій аграрно-правовій системі"1. Це спеціальне законодавство включає і земельне фермерське законодавство. Ця підгалузь загального законодавства або - другий його рівень являє дуже розгалужений "окремий, спеціальний комплекс аграрного законодавства" . Поширеним науковим мотивом для цього є висновок про те, що "сільське господарство вимагає спеціального правового регулювання І тлумачення" . 3. Протекціоністська політика держави щодо фермерів позначилась вже в Законі 1862 р. "Про гомседи", запрограмувавши пільгові умови одержання селянами земель "під власну домівку", що стало базою для створення власних ранчо. Характерно, що американське фермерське кре-До (як і в Європі, зокрема політика щодо земельних власників у Німеччині) побудовано на поєднанні принципів державної допомоги молодим землевикористувачам і чіткого контролю за вмінням раціонально використовувати ними сільськогосподарські землі, чого, на жаль, немає в Павлова 3. И. Организационно-правовьіе формьі аграрних хозяйств во Франиии // Реформирование сельскохозяйственньїх предприятий. Правовьіе проблеми. - М., 1996.-С. 101. Davidson, ohn. Agricultural law. Vol. 1, Colorado Springs, 1981, p. 31. uergensmeyer Wadley, Agricultural law. Vol. 1, p.6. 281
РОЗДІЛ 14 Україні. Наприклад, за зазначеним законом земельна ділянка розміром до 160 акрів передавалась фермеру у повну власність лише після 5 років її вдалого обробітку. А за законом 1877 р. пустельні грунти вже дозволялось купувати, але за символічну плату (1 долар 25 центів за акр), проте з умовою приведення їх у родючі. Наслідком такої поблажливої, але підконтрольної політики в США було створення перших великих земельних площ фермерів на заході країни. У подальшому держава взяла на себе допомогу в реалізації фермерами їхньої сільськогосподарської продукції (спеціальний закон про це був прийнятий у 1929 p.). Поточне земельне законодавство в США як на федеративному, так І на, особливо, рівні штатів, дуже оперативно реагує на потреби практики. Проте воно завжди підпорядковано конкретним вимогам ринку. Так, наприклад, державою встановлюються потреби в консервації сільськогосподарських земель в окремих штатах, затверджуються квоти (норми) орних земель під певними сільськогосподарськими культурами, виходячи з кон'юнктури на ринку збуту (Закони 1936, 1938 р.)- Такі заходи щодо підтримки цін, як правило, супроводжуються і певними державними компенсаційними виплатами власникам земель. У період депресії ЗО'Их років в США стала поширюватись і орендна форма використання сільськогосподарських земель. У 1937 р. був прийнятий спеціальний Закон про сільських орендарів (Закон Банкхеда-Джонса). У післявоєнний період, коли зросли потреби в продукції сільсько- \ го господарства, державна політика була скерована на заохочення фермерів до розширення посівних площ. Урядом було встановлено високі попередні ціни на найбільш потрібну продукцію сільського господарства. За т. зв. "Поправкою Стегала" (Stiagal's Amendment) на дворічний період фермерам давалась державна гарантія високих фіксованих цін. Це якраз те, чого не вистачило в аграрній політиці України в 2001-2002 p., коли, не дивлячись на одержані високі врожаї зернових культур, селяни здебільшого залишились у збитковому стані. У цей же період у США почали зростати державні стабілізаційні позики. Так у 1953 р. Державні інвестиції у сільське господарство до-сягли 4,5 млрд доларів, а в 1954 р. вони дорівнювали 7 млрд доларів. Це була "ера мільярдних програм допомоги сільському господарству"1, в тому числі в обробітку земель. 4. Індустріалізація сільського господарства, позитивні зміни в інфраструктурі, освіті, культурі села призвели до багатьох змін в аграрному землеробстві в США, що позначилось і на його правовому опосередкуванні. Як відзначає М. Ю. Галятин, "...у праві США виникла 282 Правова регламентація режиму сільськогосподарських земель у США нова правова спільність, яка в американській юридичній літературі визначається як "Land Use Regulation" або ''Land Use taw", тобто як правове регулювання використання земель1. На самостійність правового інституту землевикористання в США і охорони земель вказує А. Ніколас Робінсон". Законодавча регламентація земельних відносин в США характеризується істотними елементами децентралізації, що дає можливість активно враховувати особливості окремих сільськогосподарських регіонів. При цьому відсутній певний комплексний єдиний законодавчий акт (на зразок Земельного кодексу України). Це породжує величезну кількість законодавчих актів, а також судових прецедентів (що є джерелами права), які не складають єдиної централізованої системи, хоча водночас вони підпорядковані певним загальним економічним і правовим принципам. Земельне законодавство США об'єктом свого регулювання переважно має фермерську діяльність з використання земель і тому часто називається ще й фермерським законодавством. Його явно позитивною рисою є, зокрема, чітке визначення спеціальних аграрних понять з їхньою прив'язаністю до природних властивостей сільськогосподарських земель. Так наприклад, Закон штату Орегон дає таке визначення поняття "фермерське землевикористання": це - "використання земель для вирощування, збирання та продажу сільськогосподарських культур, включаючи відгодівлю, розведення, утримання та продаж домашньої худоби і птиці, а також виробництво продуктів тваринництва"3. Як бачимо, тут виділено сутність сільськогосподарської праці на землі, а також товарний характер результатів цієї праці. Закон штату Флорида дає типове і для інших штатів визначення поняття сільськогосподарських земель як таких, що характеризуються наявністю ґрунтового покриву, клімату, водних ресурсів і рельєфу у такому поєднанні і в такому взаємозв'язку, що вони, за умови їхнього раціонального використання і збереження природних характеристик, є придатними Для вирощування сільськогосподарських культур . Це визначення є вдалим ' Галятин М. Ю. США: правовое регулирование использования земель. - М, 1991. -С.4-5. 2 РобинсонА. Николас. Правовое регулирование природопользования и охраньї окружающей средьі в США. - М: Прогресе, 1990. 3 Devies, D., Belden . Survey of State Program to Preserve Farmland, Springfield, 1976, P- 103. The Florida State Comprehensive Act of 1979, South Dakota Law, Rev. Vermillions (SD), 1980. 283 РОЗДІЛ 14 з огляду на Його об'єктивну природну обгрунтованість і в своїй основі може бути запозичено українським земельним законодавством. Найбільш поширеною правовою основою фермерської діяльності в США є право приватної власності фермера на землі, яке він використовує для одержання прибутків. Підприємницькі засади має і досить поширена орендна форма фермерської діяльності. Понад 60% американських фермерів поєднують права власників з правами орендарів земель. Це переважно крупні фермерські господарства. Найбільші земельні площі (1200-1600 га) мають фермери Каліфорнії, Техасу, Канзасу, Небраски, Флориди. Фермерське господарство США у своїй низовій ланці продовжує існувати у формі сімейної ферми (ранчо), яке являє як економічну одиницю, так і соціальну (родинну) структуру суспільства. При цьому поєднуються функції власності, праці і управління. У 70-их р. в США почали розроблятися спеціальні державні програми регулювання використання земель, посилилася екологізацІя земельного законодавства, розширились відповідні права штатів. При цьому залишається недоторканим право приватної власності на сільськогосподарські землі. Водночас законодавчо регламентуються такі положення: 1) право відчуження земель за певних умов і обставин (emitent domain); 2) певні регулятивні повноваження (police law); 3) право витрачати державні кошти у земельну сферу (spending power); 4) право встановлювати та стягувати податки (taxation power). Переважно ці повноваження належать штатам. У США існує спеціальне сільськогосподарське зонування, яке скеровано на охорону земель, їхнє раціональне використання. Існує чіткий контроль за застосуванням хімікатів у сільському господарстві з огляду як на охорону грунтів, так і на забезпечення виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції (ціни на неї є значно вищими, аніж за іншу продукцію). Заслуговує на запозичення наступна поширена конкретна норма американського законодавства: якщо власник земель не веде належної боротьби з бур'янами, то окружні органи мають право організувати цю роботу і пред'явити власникові рахунок за ці послуги. Від 1935 р. в США при Міністерстві сільського господарства існує спеціальна служба охорони грунтів, яка організує і реалізує програми регулювання використання сільськогосподарських земель. Існують спеціальні програми охорони земель та консервації земель. Остання супроводжується системою державної компенсації втрат сільськогосподарським суб'єктам за скорочення посівних площ. 284 Правова регламентація режиму сільськогосподарських земель у США Фермерські програми конкретизуються контрактами фермерів з різними фермерськими корпораціями. Земельний податок в США здебільшого направляється у розпорядження місцевої адміністрації. Раціональне використання земель та їхня охорона дають фермерам додаткові пільги, а зміна цих умов зобов'язує їх повернути державі надані пільги. Пільги в різних штатах є різними; вони можуть торкатися цін на сільськогосподарську техніку, обладнання, добрива тощо. Усе це є проявом загальної доктрини США, вираженої у формулі про те, що соціальну рівновагу в сільському господарстві країни повинна підтримувати держава . Це є свідченням того, що І за умов існування ринкової економіки, держава втручається в діяльність фермерів щодо використання ними сільськогосподарських земель; вся справа - в характері цього втручання. Йдеться не про адміністрування цієї діяльності, а про забезпечення рівноваги між виробництвом сільськогосподарської продукції і оплаченим попитом на неї. В цьому напрямі держава заохочує раціональність аграрного землевикористання, виробіток конкурентоспроможної продукції, забезпечення її вигідного збуту як в самій державі, так і за її межами. Ця стратегічна концепція держави об'єктивно обгрунтована стабільними принципами ринкової економіки. А тому в США, на відміну від України, немає потреби щороку обговорювати в Конгресі "вузькі проблеми села", як це робиться у Верховній Раді, та приймати численні "заходи" на підтримку села. Водночас не слід абсолютизувати законодавчу і практичну фермерську діяльність в США та ставлення до фермерів держави. Гостра конкуренція на товарному ринку часто призводить до ліквідації Дрібних фермерських господарств. Перевиробництво сільськогосподарської продукції, труднощі з її збутом, податковий прес та інші проблеми в процесі аграрного землевикористання в сучасних умовах призводять до організації різного роду фермерських кооперативів, компаній, корпорацій та інших бізнесових структур. Слід звернути увагу на достатньо простий порядок їхнього створення. Він передбачений Зведеним (уніфікованим) комерційним кодексом США (The Uniform Comercial Code - U.C.C.), який передбачає цілий ряд істотних особливостей для сільськогосподарської діяльності на землі (зокрема продажу сільськогосподарської продукції). Див.: СамерсС. Роберт. Господствующая правовая теория в США// Советское государство и право. - 1989. - № 7. - С. 109. 285 РОЗДІЛ 14 І все ж можна стверджувати, що економічна ефективність аграрного землевикористання в США, в основному, зумовлена фермерською організацією його ведення, яке має тривалий досвід і здійснюється під патронатом державної протекціоністської політики. Остання не означає там централізованого адміністративного диктату, а є формою забезпечення раціональних аграрних ринкових відносин. Земельні фермерські відносини в США здебільшого зумовлені характером приватної власності на сільськогосподарські землі, а також значною мірою орендними земельними умовами. У сучасний період ідея абсолютизації і недоторканості приватної власності на сільськогосподарські землі в США зазнала істотних змін з огляду на соціальні функції цих земель. Як зазначає Г. Ю. Бистров, "відношення законодавства в США в XX ст. до приватної власності є діаметрально протилежним тому, яке підтримувалося у XIX ст. відносно святості приватних інтересів на землю".1 Це викликано врахуванням публічно-правового значення сільськогосподарських земель і можливості, у зв'язку з цим, обмеження прав земельних власників "... в галузі охорони здоров'я, безпеки, моральних підвалин та загального добробуту суспільства".2 Пріоритетне значення земельних відносин, врахування їхніх природних та соціальних особливостей стали підставою для відносного відокремлення сільськогосподарського законодавства в окремому титулі інкорпорованого законодавства США, яке включає і регулювання багатосторонніх земельних відносин.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ РЕЖИМУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У США» з дисципліни «Землі сільськогосподарського призначення: права громадян України»
