Кваліфікація особи як комерсанта є важливим юридичним фактом, з якого випливають права й обов’язки специфічного хара-ктеру, пов’язані з діяльністю суб’єкта підприємницької діяльності. Комерсант має такі права: 1. Право скористатися комерційним законодавством у бороть-бі з недобросовісною конкуренцією. Воно закріплено в положен-нях Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 р., Римського договору про заснування ЄЕС (ст. 36, 91), у національних правових системах. Юридичні і фізичні особи з країн — учасниць Паризької конвенції можуть вимагати захисту проти недобросовісної конкуренції за по-ложеннями ст. 10 bіs цієї конвенції. Засобом захисту проти недобро-совісної конкуренції є позов у комерційний або господарський суд. Комерсант, який уважає себе жертвою недобросовісної конку-ренції, мусить довести провину свого конкурента, факт заподіян-ня збитків та існування причинного зв’язку між провиною конку-рента та своїми збитками. Під час розгляду спорів суди виходять зі спеціального складу протиправних дій як недобросовісної конкуренції та з загальних положень закону про відповідальність за заподіяну шкоду. До санкцій за недобросовісну конкуренцію належать: заборона протиправних дій, відшкодування збитків, визнання недійсності укладених договорів, адміністративні штрафи і заходи криміналь-ного покарання. 2. Комерсант має право виступати під певною назвою, фірмою (nom commercial, Firma, trade name), яка ідентифікує комерсанта на ринку. Фірма є в усіх компаній і товариств. Її слід розглядати як еле-мент майнового комплексу підприємства, значення і економічна цінність якого зростає в міру підвищення репутації підприємства на ринку. Виключність права на фірму полягає в тому, що інші комерсанти усуваються від використання тотожної або схожої позначки як власної фірмової назви або товарного знака і не ма-ють права користуватися нею в діловій практиці. При цьому вла-снику фірми надається абсолютний захист проти застосування даної назви в цілому, або в найсуттєвіших її деталях з боку тре-тьої особи, яка почала її застосовувати пізніше. Право на фірму є безстроковим правом комерсанта. 3. До безумовних прав комерсанта належить також його право укладати комерційні угоди (для країн з дуалістичною системою права). Визнання особи як комерсанта створює для нього також ряд спеціальних обов’язків. До обов’язків комерсанта належить: · Публікація відомостей про комерсанта у формі реєстрації в торговому реєстрі з метою дати уявлення третім особам про пра-вовий статус комерсанта та його майнове становище. Реєстр торгівлі і компаній забезпечує централізацію комер-ційної інформації для третіх осіб, водночас є свідченням отри-мання статусу комерсанта. Традиційно такий реєстр ведеться ре-єструючими установами (адміністративними або судовими). · Комерсант також зобов’язаний вести спеціальну документа-цію — торгові книги, у яких відбито перебіг і результати всієї комерційної діяльності суб’єкта підприємницької діяльності. Ве-дення звітності в комерційній діяльності в країнах ринкової еко-номіки є обов’язковою умовою. Форми і види звітності регулю-ються національним законодавством. Розглянемо схему 3. Як бачимо, перелік книг, які зобов’язаний вести комерсант, залежить від його правового статусу (виду торгового товариства) і в різних країнах є неоднаковим. Законодавство багатьох країн установлює види і порядок ведення торгових книг. У країнах романо-германського права обов’язок вести торгові книги покладається на всіх комерсантів, а в країнах англо-американського права — на корпорації і компанії. Зверніть увагу, що крім обов’язкових книг комерсант може вести й інші книги. Правила ведення і значення торгових книг зображені на схемі 4. · Комерсант також зобов’язаний оголошувати у встановлено-му порядку інформацію про припинення платежів за взятими зо-бов’язаннями для відкриття кредиторами спеціальної процеду-ри — конкурсного процесу — з метою стягнення з комерсанта заборгованості. · За законодавством деяких країн обов’язком комерсанта є відкриття власного банківського рахунка. Крім цього, комерсанти мають інші обов’язки, пов’язані з веденням комерційної діяльності. Зокрема, вони повинні: Ё надавати спеціальну фінансову звітність для оподаткування їхньої діяльності, для сплати деякою категорією комерсантів так званого корпоративного податку; Ё мати дозвіл (патент) на ведення промислів (не завжди) зі сплатою встановленого податку до місцевих бюджетів; Ё вести законну конкуренцію; Ё виконувати зобов’язання щодо споживачів; Ё здійснювати виплати, передбачені національним законодавством; Ё виконувати обов’язки, передбачені на випадок купівлі або продажу торгових активів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ КОМЕРСАНТА» з дисципліни «Міжнародне комерційне право»
