Через застосування іиз зап^иіпіз і іиз зоїі, поєднаних з натуралізацією, особа може мати більше як одне громадянство. Подвійне громадянство має певні негативні наслідки, зокрема наслідки, пов'язані з наданням дипломатичного захисту особам з подвійним громадянством; наслідки, пов'язані з військовою службою осіб з подвійним громадянством тощо. Питанню військового обов'язку біпатридів присвячений Гаазький протокол про військовий обов'язок у деяких випадках подвійного громадянства 1930 р., Європейська конвенція про скорочення випадків множинного громадянства і військовий обов'язок 1963 р. Наприклад, між Португалією та Німеччиною було укладено договір про подвійне громадянство. Термін військової служби у цих державах різний: у Німеччині - півтора роки, а в Португалії — один рік. Якщо людина, маючи громадянство обох цих держав, відслужила рік у війську Португалії, то, перетнувши кордон Німеччини, вона повинна ще півроку відслужити — вже за законом Німеччини. Так само виникає питання й тоді, коли біпатрид скоїв злочин: де, в якій саме країні, він має відбувати покарання 1. Згідно зі ст. 4 Гаазької конвенції щодо колізій законів про громадянство 1930 р. «Держава не може надавати дипломатичного захисту одному з її громадян проти держави, чиє громадянство така особа також має». Згідно зі ст. 5 «на території 1 Шульга М. Подвійне громадянство у часі і просторі // Політика і час—І 1995.- № з.- С. 4.
третьої держави особа, що має більш як одне громадянство, буДе розглядатись так, ніби вона має тільки одне громадянство»- Третя держава, як правило, в цій ситуації рахується з громадянством тієї держави, з якою особа з подвійним громадянством має найміцніший фактичний зв'язок (принцип ефективного громадянства). Згадана Гаазька конвенція, глава II багатосторонньої Європейської конвенції про скорочення випадків множинного громадянства 1963 року, низка двосторонніх договорів спрямовані на ліквідацію наслідків подвійного громадянства. Інший вид договорів про подвійне громадянство - це договори, спрямовані на ліквідацію подвійного громадянства як такого. Вони встановлюють право оптації громадянства для осіб з подвійним громадянством. В Україні подвійне громадянство не дозволяється і може мати місце тільки на основі двосторонніх договорів. Проблема подвійного громадянства стає однією з найгост-ріших проблем Німеччини. Одним із найголовніших напрямків передвиборної програми правлячої коаліції СДПН - Партії зелених у січні 1999 р. було винесення на обговорення проекту нового закону про подвійне громадянство. До цього часу будь-який іноземець, що хотів стати громадянином ФРН, повинен був офіційно відмовитись від попереднього громадянства. Опозиційний партійний блок ХДС-ХСС виступив з протестом проти програми правлячої коаліції. Проблеми, пов'язані з подвійним громадянством, розглядались і міжнародними судами та арбітражами. Так, у справі братів Каневаро х 1912 р. Постійний арбітражний суд в Гаазі розглянув скаргу Італії проти Перу щодо боргу перуанського уряду братам Каневаро. Щодо статусу одного з братів Суд вирішив, що він був перуанцем за народженням та італійцем за ст. 4 Італійського цивільного кодексу, оскільки його батько був італійцем. Кілька разів Рафаель Каневаро діяв як громадянин Перу, балотуючись до Сенату та прийнявши посаду в Генеральному консульстві Нідерландів. На основі цього уряд Перу мав право вважати його громадянином Перу і заперечити його статус позивача як італійця. Тому двом братам Каневаро, які були чистими італійцями, позов був дозволений, а Рафаелю Каневаро було відмовлено в скарзі проти Перу. Однак у справі А-18 (Ігап - И8 Сіаітз ТгіЬипаі) 1984 р. шістьма голосами проти трьох було вирішено, що громадяни Ірану, котрі також були громадянами СІЛА, могли подавати скарги проти Ірану. Серед арбітрів шестеро були із західних Держав і троє іранців.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Подвійне громадянство» з дисципліни «Міжнародне публічне право»
