Вирішення міжнародних спорів між державами та юридичними і фізичними особами
Донедавна міжнародний спір вважався синонімом спо ру між державами. Ідея запровадження міжнародних ме ханізмів вирішення спорів між державами та приватними особами розглядалася як втручання у сферу виключної внутрішньої компетенції держави і тому принципово не приймалася державами. Утім ситуація кардинально зміни лася у другій половині ХХ століття, коли надзвичайно зрос ли кількість і розмаїття міжнародних контактів і, відпові дно, нових типів суперечок. Це потребувало запроваджен ня адекватних механізмів вирішення спорів. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів діє відповідно до положень Вашингтонської конвенції 1965 р. про порядок вирішення інвестиційних спорів між держа вами й іноземними особами1. Центр вирішує спори між дер жавами та приватними іноземними інвесторами шляхом 1 Станом на березень 2003 р. Конвенція набула чинності для 139 дер жав. Україна ратифікувала Конвенцію 2000 р. 294 Розділ 18 примирення або арбітражу. Досить часто двосторонні дого вори про взаємний захист інвестицій надають Центру юрис дикцію щодо спорів про їх тлумачення та застосування. Про ти України до Центру було подано три позови. Постійна палата третейського суду в 90 х роках ХХ ст. була уповноважена вирішувати спори між державами або міжнародними організаціями та приватними особами. Трибунал із позовів між Іраном і США був створений 1981 р. для розгляду, зокрема, позовів американських громадян і компаній проти Ірану та громадян і компаній Ірану проти США. Трибунал вирішив близько 4 тисяч справ. Окремо слід відзначити діяльність Європейського Суду із прав людини, що розглянув тисячі позовів фізичних та юридичних осіб проти держав — учасниць Європейської конвенції 1950 р. про захист прав людини й основних сво бод. Аналогічний йому Міжамериканський суд із прав лю2 дини розглядає позови про порушення Американської кон венції 1969 р. з прав людини. У рамках багатьох міжнародних організацій інтеграцій ного типу фізичні та юридичні особи мають право оскаржу вати дії органів цієї організації. Наприклад, в рамках Євро пейського Союзу Суд Європейських співтовариств розгля нув тисячі позовів приватних осіб проти Європейської Комісії, Ради Союзу та Європейського Парламенту. Позитивний результат діяльності цих органів полягає насамперед у тому, що спори вирішуються на якомога ниж чому рівні, не дозволяючи їм набути класичного міждержав ного характеру. У результаті держава не використовує пра во дипломатичного захисту приватних осіб, які знаходять ся під її владою. Отже, не завжди відповідає сучасним реаліям тверджен ня, що всі без винятку спори в міжнародній сфері мають розглядатися виключно в рамках принципу мирного вирі шення спорів, як він сформульований у Статуті ООН. Утім мова не йде про те, щоб звільнити процес вирішення міжна родних спорів за участю приватних осіб від обов’язку дот римання стандартів, встановлених міжнародним публічним правом. Натомість є потреба у врахуванні специфіки зазна чених спорів і, відповідно, збагачення цих стандартів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вирішення міжнародних спорів між державами та юридичними і фізичними особами» з дисципліни «Міжнародне право»
