ММУО можна класифікувати за різними критеріями: 1. За колом учасників: загальні (універсальні) органі зації, членами яких при дотриманні визначених умов може стати будь яка держава у світі (ООН, МОП, ВООЗ, ВПС й ін.); організації обмеженого складу, членами яких можуть бути лише держави певного географічного регіону (РЄ, ЄС, ОАЄ й ін.). 2. За обсягом і характером повноважень: організації за гальної компетенції, коли діяльність організації може тор катися всіх сфер відносин між державами членами (по літичної, економічної, соціальної, культурної та ін.); орган ізації спеціальної компетенції, що створюється для координації співробітництва в окремій сфері міжнародних відносин (МВФ, МБРР, МОЦА та ін.) і ті ММУО, діяльність яких носить судовий (арбітражний) характер, наприклад Міжнародний кримінальний суд1. 3. За характером повноважень: міждержавні організації, основне завдання яких полягає у забезпеченні співробітниц тва держав членів; організації наднаціонального характе 1 Пункт 1 ст. 4 Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 р. прямо наділяє його міжнародною правосуб’єктністю, а також «такою правосуб’єктністю, яка може виявитися необхідною для здійснення його функцій і досягнення його цілей». Міжнародні організації 173 ру, органи яких одержують від держав членів деякі суве ренні повноваження. Зокрема, з визначених питань вони можуть приймати рішення, що прямо зобов’язують фізич них і юридичних осіб держав членів (Європейський Союз, деякі спеціалізовані установи ООН (МСЕ, МОЦА), рішення яких, по суті, є обов’язковими для держав членів. В іншо му разі втрачається сенс діяльності цих організацій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Класифікація ММУО» з дисципліни «Міжнародне право»
