Оренда території — один зі способів, що найчастіше зус трічаються в чинному міжнародному праві, тимчасової пе редачі території однією державою іншій на підставі міжна родного публічно правового договору оренди. Оренда дер жавної території в будь якому її вигляді є хоча і специфічною, але все ж таки зміною державної території, тому що держава орендодавець на час утрачає частково свій суверенітет щодо такої території, а держава орендар тим часово його здобуває. У міжнародному праві розрізняють два види оренди. При першому виді оренди суверенітет щодо орендованої тери торії тимчасово переходить від орендодавця до орендаря. У минулому оренда з повним переходом суверенітету до орен даря була надзвичайно розповсюдженою. Будучи, звісно, результатом нерівноправних міжнародних договорів, такий вид оренди служив засобом забезпечення довгострокової (до 99 років) присутності великих держав у різних регіонах світу1. У сучасному світі звернення до цього виду оренди майже не практикується2, хоча ініціативи укладення таких договорів зустрічаються3. 1 Згідно з Пекінським договором від 6 березня (22 березня) 1898 р. Німеччина отримала від Китаю на 99 років «обидві сторони входу до бухти Цзяочжоу» (див.: Сборник договоров и дипломатических доку ментов по делам Дальнего Востока 1895–1905 гг. – СПб.: Тип. А. М. Менделевича. – 1906. – С. 325–330). Крім цього, Китай вимушений був надати територію в оренду Росії за договором від 9 квітня (28 березня) 1898 р. (там само. — С. 342–343), Великій Британії — за договором від 9 червня (28 травня) 1898 р. (там само. – С. 349–351). 2 У 1997 р. вийшов строк оренди Гон Конгу (Сяньганя), щодо якого Велика Британія здійснювала повний суверенітет з 1898 р. Останньою територією, умови оренди якої передбачають повний перехід суверені тету до орендатора, є Гуантанамо відповідно до договору між Кубою й США. 3 Пропозиції щодо оренди міста Севастополя неодноразово звучали з боку Росії. Загальні питання міжнародно2правового регулювання... 105 Другий вид оренди пов’язаний із наданням орендованої території особливого правового статусу, при якому орен додавець втрачає деякі суверенні права щодо орендованої території. Умови такої оренди в кожному випадку різні, а термін більш короткий, ніж при переході суверенітету. Цей вид оренди найчастіше зустрічається в сучасних міжнарод но правових відносинах1.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Оренда території» з дисципліни «Міжнародне право»
