Після судових дебатів головуючий оголошує про їх закінчення і надає підсудному останнє слово (ч.І ст.319 КПК). . Останнє слово є суттєвою процесуальною гарантією права підсудного на захист, оскільки це його остання можливість вільно, після всіх, безпосередньо перед тим, як суд піде постановлювати вирок та вирішувати його долю, сказати все, що він вважає необхідним повідомити на свій захист. Останнє слово – це право, а не обов’язок підсудного, яким він може скористатися, а може не скористатися без зазначення причин відмови. Ненадання підсудному останнього слова незалежно від того, скористався чи не скористався він правом на виступ в судових дебатах, у будь-якому разі є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке є безумовною підставою для скасування вироку (п.13 ч.2 ст.370 КПК). Вважаю, позбавлення підсудного права на останнє слово, як і права виступу у судових дебатах через причину видалення його із залу суду за порушення порядку в судовому засіданні (ч.І ст.272 КПК) теж неприпустимо. Він не може бути обмежений в названих правах шляхом видалення із залу за порушення порядку саме в цих обов’язкових частинах судового розгляду кримінальної справи. Останнє слово як самостійна частина судовою розгляду не може проводитися тільки у разі розгляду справи за відсутності самого підсудного (ч.2 ст.262 КПК). Якщо підсудних кілька, з черговістю давання пояснень суду в останньому слові їм слід надати право визначитися самим. При відсутності згоди черговість повинен встановити головуючий. Зміст останнього слова законом не регламентовано. Не має права обмежити його і суд. Суд не має права обмежувати і тривалість останнього слова підсудного певним часом (ч.2 ст.319 КПК) . Підсудний має право в останньому слові говорити все і стільки, що і скільки він вважає необхідним повідомити суду на свій захист. На відміну від промови в дебатах сторін, в ос193
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
танньому слові підсудний має право виходити далеко за межі досліджуваних у суді доказів і за рамки розглядуваної справи взагалі. Зрозуміло, образ на адресу будь-кого, лайки, тому подібного, підсудний в останньому слові, як і упродовж всього судового розгляду справи допускати не має права, інакше суд може застосувати до нього заходи процесуального примусу. Зазвичай, коли підсудний в дебатах сторін висловився про все, про що він вважав за необхідне висловитися, він в останньому слові лише зазначає своє наполягання на такій точці зору. Це, власне, і є його останнім словом. Але є випадки, коли під впливом висловлювань сторін у судових дебатах, власної переоцінки доказів і з інших, тільки йому зрозумілих причин, підсудний в останньому слові суттєво змінює свою позицію, наприклад, на відміну від усіх попередніх тверджень про невизнання своєї вини, визнає і просить призначити покарання не у вигляді позбавлення волі. Пояснення підсудного в останньому слові, як і виступ у дебатах, не є доказом у справі, і суд не має права покласти їх в основу своїх висновків при постановленні вироку. Тому ставити питання підсудному під час його останнього слова не дозволяється. Коли підсудний в останньому слові повідомить про обставини, які мають істотне значення для справи, суд з власної ініціативи, а також за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду відновлює судове слідство (ч.З ст.319 КПК), про що виносить постанову (ухвалу), для з’ясування цих обставин. Підстави для відновлення судового слідства можуть бути найрізноманітнішими. Найчастіше ними є повідомлення підсудного про обставини інкримінованого йому злочину та його участь у вчиненні цього злочину, якщо підсудний до цього відмовлявся від давання показань або показував про них суттєво по-іншому і навпаки, його відмова від раніше даних показань, наполягання на тому, що вину у вчиненні злочину він не визнає, а до цього з певних причин обмовляв себе, інші свідчення про дії співучасників та їхню роль у скоєнні злочину, заяви про застосування на досудовому слідстві незаконних методів та засобів і тому подібне. Характер судово-слідчих дій у відновленому судовому слідстві та їх обсяг можуть бути різними, залежно від обсягу та 194
Глава 6. Судові дебати (дебати сторін) і останнє слово підсудного
специфіки обстановки, які підлягають з’ясуванню. Залежно від результату з’ясування цих обставин, суд може дати справі будьяке передбачене в законі на етапі судового слідства спрямування. Якщо ж не буде виявлено перешкод до закінчення судового слідства, по закінченні відновленого судового слідства, суд знову відкриває судові дебати з додатково досліджених обставин і надає підсудному останнє слово (ч.4 ст.319 КПК). Правила щодо останнього слова підсудного у таких випадках діють ті ж і в такому ж обсязі, як і щодо первинного. Після останнього слова підсудного суд негайно видаляється до нарадчої кімнати для постановления вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання (ст.320 КПК).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Останнє слово підсудного» з дисципліни «Судовий розгляд кримінальної справи»
