Дії суду при встановленні в судовому засіданні неосудності підсудного
Якщо при розгляді справи в суді буде встановлено, що підсудний під час вчинення суспільно небезпечних дій був у стані неосудності або в по- дальшому захворів на психічну хворобу, яка позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, суд виносить про це ухвалу, а суддя – постанову і продовжує розгляд справи за правилами, встановленими главою 34 КПК, тобто за правилами, які регламентують застосування примусових заходів медичного характеру (ст.316 КПК). Встановлення при розгляді справи в суді неосудності підсудного під час вчинення суспільно небезпечного діяння, тобто коли особа (підсудний) не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки (ч.2 ст.19 КК), або його захворювання після вчинення злочину, але до постановляння вироку на психічну хворобу, що позбавляє можливості особи (підсудного) усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними (ч.З ст.19 КК), виключає можливість вирішення справи на загальних підставах, оскільки у першому випадку особа згідно з кримінальним матеріальним законом не підлягає кримінальній відповідальності, а у другому – не підлягає покаранню. Встановлення неосудності підсудного під час вчинення суспільно небезпечного діяння, а також захворювання підсудного на психічну хворобу після вчинення злочину здійснюється судом шляхом проведення судово-психіатричної експертизи, за результатами її висновку та інших наявних у справі до173
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
казів і процесуально визнається (констатується) відповідною постановою (ухвалою) суду, винесеною в нарадчій кімнаті. З моменту такого визнання продовження розгляду справи здійснюється у відкритому судовому засіданні з обов’язковою участю прокурора і захисника. Участь особи, щодо якої розглядається справа, не є обов’язковою і може мати місце лише в тому разі, якщо цьому не перешкоджає характер її захворювання. В судовому засіданні допитуються ще не допитані свідки та перевіряються докази, що доводять або спростовують вчинення даною особою суспільно небезпечного діяння, а також перевіряються інші обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. В необхідних випадках у судове засідання викликається експерт. Після закінчення судового слідства висловлює свою думку прокурор, потім захисник (ч.2,3,4,5,6ст.419КПК). Заслухавши думку прокурора і захисника, суд виходить у нарадчу кімнату для винесення ухвали (постанови), де вирішує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якого порушена справа; 2) чи вчинено це діяння особою, щодо якої розглядається справа; 3) чи вчинила особа зазначене діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, чи захворіла вона після вчинення злочину на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 4) чи слід застосувати до цієї особи заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме (ст.420 КК). Коли буде встановлено, що дана особа вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності або після вчинення злочину захворіла на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання, суд, коли визнає за потрібне, виносить ухвалу, а суддя – постанову про застосування до цієї особи примусових заходів медичного характеру, із зазначенням, яких саме (ч.І ст.421 КПК) Види примусових заходів, які суд може застосувати залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічнохворого для себе або інших осіб, передбачені статтею 94 КК. 174
Глава 5. Судове слідство
Коли суд визнає непотрібним застосовувати примусові заходи медичного характеру, справу належить закрити, про що виноситься ухвала (постанова). Якщо неосудність або обмежена осудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння або на час розгляду справи не встановлена, суд виносить ухвалу, а суддя – постанову про направлення справи для досудового розслідування в загальному порядку. Якщо вчинення суспільно небезпечного діяння особою, щодо якої розглядається справа, не буде доведене, суд своєю ухвалою, а суддя – постановою закриває справу (ч.2, 3, 4 ст.421 КПК). У разі вчинення суспільно небезпечного діяння двома і більше особами суд має право у тому ж судовому засіданні розглянути питання про винуватість одних осіб і про застосування примусових заходів медичного характеру щодо інших, які вчинили суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або захворіли на психічну хворобу після вчинення злочину до постановляння вироку. У таких випадках після закінчення судового слідства суд вислуховує думку прокурора і захисника про застосування примусових заходів медичного характеру щодо одних осіб, після чого проводить судові дебати щодо підсудних, надає їм останнє слово і йде до нарадчої кімнаті для постановлення вироку щодо підсудних та постанови (ухвали) про застосування примусових заходів медичного характеру щодо неосудних. У разі ж неможливості спільного розгляду справи щодо названих співучасників, справа про застосування примусових заходів медичного характеру виділяється в окреме провадження.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Дії суду при встановленні в судовому засіданні неосудності підсудного» з дисципліни «Судовий розгляд кримінальної справи»
