Під підсудністю розуміють сукупність юридичних властивостей кримінальної справи, з огляду на які кримінально-процесуальний закон визначає суд першої інстанції, правочинний розглядати справу по суті. З поняттям підсудності тісно пов’язане поняття компетенції, тобто повноважень того чи іншого суду в судовій системі держави. Компетенція суду означає обсяг його повноважень щодо розгляду справ та вирішення інших питань як суду першої, апеляційної, касаційної, найвищої ланок судової системи (розгляд кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справ, перегляд справ у зв’язку з нововиявленими обставинами, дача роз’яснень судам у питаннях застосування законодавства, що виникають при розгляді справ тощо (ст. 22, 26, 33 – 39, 47, 53-5 Закону про судоустрій). Тому для визначення підсудності кримінальної справи потрібно зіставляти її юридичні властивості та компетенцію суду. Питання про підсудність кримінальної справи при направленні її до суду вирішується прокурором (ст.232 КПК), а при попередньому розгляді – суддею (ст. 237, 244 КПК). Правила про підсудність закріплені в гл. II КПК (ст. 33- 42 КПК) і спрямовані на забезпечення найбільш об’єктивного, повного і швидкого розгляду справи, а також найкращого забезпечення виховної ролі судового розгляду. Вони сприяють рівномірному розподілу справ між судами, дозволяють розглядати справу там, де міститься найбільше доказового матеріалу, враховую
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття підсудності, її значення» з дисципліни «Судовий розгляд кримінальної справи»
