При вирішенні індивідуального трудового спору в місцевому суді його сторонами є працівник і організація. Прокурор також учасник процесу розгляду трудового спору в суді. Працівник, який подав позовну заяву до суду є позивачем, а організація, що оскаржує вимоги працівника, — відповідачем. Якщо власник або уповноважений ним орган звернеться із заявою до суду, коли вони не згодні з рішенням комісії з трудових спорів підприємства, установи, організації (підрозділу), то відповідачем у справі буде теж ця організація. Організація виступає позивачем у трудовому спорі у випадку пред’явлення позову щодо відшкодування працівником матеріальної шкоди завданого цій організації. Потрібно знати, що згідно зі ст. 101 ЦПК здатність особисто здійснювати свої права в суді (цивільна процесуальна дієздатність) належить громадянам, які досягли повноліття. Неповнолітні віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років можуть виступати в суді з індивідуального трудового спору особисто. Суд повинен притягти батьків, усиновителів або піклувальників до участі в справі для захисту інтересів неповнолітніх. Права й інтереси неповнолітніх, які не досягли п’ятнадцяти років, захищають в суді їх законні представники — батьки, усиновителі, опікуни чи піклувальники. У справах про трудові спори допускається участь не тільки представників сторін, а й представників профспілок і трудових колективів (ст. 112 ЦПК). Представники громадських організацій і трудових колективів, які не є стороною в справі, допускаються за ухвалою суду до участі в судовому розгляді, аби висловити судові позицію організацій або колективів, які уповноважили їх, з приводу справи, що розглядається судом. Представники громадських організацій і трудових колективів мають право ознайомитися з матеріалами справи, бути присутніми на всіх судових засіданнях, подавати докази й брати участь в їх дослідженні, ставити запитання особам, які беруть участь у справі, 23
свідкам та експертам, викладати свої доводи й міркування в усіх питаннях, що виникають під час судового розгляду, брати участь у судових дебатах. Повноваження представників громадських організацій і трудових колективів стверджуються виписками з постанов загальних зборів або виборного органу громадської організації чи колективу, прийнятих з приводу справи, що розглядається судом. Згідно ст. 113 ЦПК повноваження представників сторін і третіх осіб на ведення справи в суді повинні бути стверджені такими документами: • кооперативними організаціями, їх об’єднаннями, іншими громадськими організаціями — витягом із протоколу засідання належного органу управління, що уповноважив вести справу в суді; • представників підприємств, установ, організацій — довіреністю від імені підприємства, установи, організації; • уповноважених профспілок — довіреністю відповідного профспілкового органу; • адвокатів — ордером, виданим юридичною консультацією; • інших осіб — довіреністю чи усною заявою довірителя із занесенням її до протоколу судового засідання. Студент повинен уміти оформити довіреність на ведення справи в суді (ст. 114 ЦПК).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сторони та учасники трудових спорів» з дисципліни «Трудові спори»
