СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРИМІНАЛІСТИКИ В УКРАЇНІ
Виникнення, розвиток і впровадження криміналістичних знань в Україні безпосередньо пов’язані з науковою та практичною діяльністю науково-дослідних інститутів Міністерства юстиції України, кафедр криміналістики Київського, Одеського університетів, Харківського юридичного інституту, а також діяльністю експертнокриміналістичних підрозділів Міністерства внутрішніх справ (МВС) України. Вчені, які працювали й очолювали ці заклади (у Києві — С. Тихенко, у Харкові — М. Гроздинський та В. Колмаков), підготували сузір’я молодих криміналістів, які становлять наукову школу українських криміналістів. Це В. Коновалова, А. Колесниченко, В. Лисиченко, М. Салтевський, Г. Матусовський, М. Сегай, В. Гончаренко. Нині в системі Міністерства юстиції України функціонують три інститути судових експертиз, одна криміналістична лабораторія і близько десяти філій, де виконують переважно такі експертизи: • криміналістичні — почеркознавча, авторознавча, судово-трасологічна, балістична, ідентифікація особи за ознаками зовнішності, фототехнічна, техніко-криміналістичне дослідження документів, експертиза холодної зброї; • планово-економічні; • товарознавчі; • технічні — пожежно- та автотехнічні, будівельні; • технологічні; • матеріалів, речовин, виробів, зокрема наркотичних речовин, металів і сплавів, фарб і лаків, пально-мастильних матеріалів, волокон, скла та кераміки, пластмас і полімерів; • фармацевтичні та фармакологічні; • харчових продуктів; • грунтознавчі й судово-біологічні об’єктів рослинного й синтетичного походження — листя, стебел, кори, пилку, насіння; тваринного походження — пір’я, шерсті, луски; продуктів переробки рослин і тварин — хутра, шкіри, тканин; продуктів життєдіяльності — меду, смоли. Кров, екскременти, кісткові залишки та інші об’єкти тваринного походження також є об’єктами судово-біологічної експертизи. 95
Останнім часом в теорії криміналістики та слідчої практики з’явились нові види судових експертиз — судово-акустична (фоноскопічна, фонетична, електроакустична), одорологічна, експертиза комп’ютерної техніки та програмних засобів. Останні ще перебувають на стадії становлення та процесуальної регламентації. До МВС України входить мережа експертних криміналістичних підрозділів. У кожному обласному й міському управлінні МВС України функціонує науково-дослідний експертно-криміналістичний центр, а в МВС України — Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр. До основних завдань експертно-криміналістичних підрозділів належать: • техніко-криміналістичне обслуговування органів дізнання та слідства криміналістичною технікою і подання практичної допомоги у її застосуванні для збирання джерел доказів; • попереднє дослідження речових джерел інформації для органів дізнання; • судові експертизи; • виявлення причетних до вчиненого злочину осіб за допомогою криміналістичних обліків. Експертно-криміналістичні підрозділи МВС України виконують майже всі види криміналістичних експертиз, а також інші їх класи, що характерні для інститутів експертизи Міністерства юстиції України. Співробітники криміналістичних підрозділів МВС України можуть бути експертами в суді чи фахівцями під час виконання слідчих дій. Експертні криміналістичні підрозділи є у Службі безпеки України та у військових округах Міністерства оборони України. Ці лабораторії виконують в основному попередні дослідження під час дізнання та попереднього слідства, а також окремі нескладні криміналістичні експертизи. Переважну більшість судових експертиз за постановами органів дізнання та попереднього слідства виконують експертні установи Міністерства юстиції України — науково-дослідні інститути судових експертиз (НДІСЕ), їх філії, науково-дослідні лабораторії судових експертиз (НДЛСЕ), криміналістичні підрозділи системи МВС України. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Керівниками й організаторами Київського кабінету судових експертиз до 96
1917 р., а потім і КНДІСЕ були відомі вчені С. Потапов, В. Фаворський, Ю. Сапожников, Б. Вахліс, В. Лисиченко, А. Сапун, І. Кононенко, В. Стринжа, які доклали багато зусиль для створення матеріально-технічної бази інституту, розвитку та вдосконалення його структури. В інституті функціонує дев’ять лабораторій і львівська філія. Лабораторія судово-почеркознавчих досліджень є однією з провідних в Україні. Значний внесок у роботу лабораторії зробили досвідчені експерти-почеркознавці С. Цепенюк, Б. Липовський, З. Меленевська. Ця лабораторія відома дослідженнями з визначення стійкості ознак почерків залежно від часу та частоти, з якою вони зустрічаються; підписів і текстів з обмеженим графічним матеріалом. Лабораторія технічних досліджень документів, трасології та балістики. У цій лабораторії розроблено і впроваджено нові методи дослідження барвників (Е. Брайчевська), друкованих форм (С. Павленко), електронно-графічний метод для дослідження матеріалу паперу (Б. Киричинський), метод радіографії із застосуванням радіоактивних ізотопів (В. Лисиченко), метод реплік для отримання забарвлених прозорих копій слідів на кулях. Розробка проблем комплексного дослідження та ситуаційного аналізу в судовій експертизі пов’язана з плідною діяльністю В. Бергера та Г. Прохорова-Лукіна. Лабораторія фізико-хімічних та біологічних досліджень розроблює і впроваджує точні фізико-хімічні методики дослідження матеріалів і речовин, лакофарбових покриттів. Фундаментальні досягнення лабораторії узагальнені в монографічних дослідженнях Б. Гордона “Спектральний емісійний аналіз”, колективу авторів на чолі з М. Зюськіним “Фотографічні та фізичні методи дослідження речових доказів”. Фармацевтичні препарати, наркотична сировина, рослинні волокна, шерсть тварин та вироби з неї є об’єктами сучасних фізикохімічних і біологічних методик дослідження. Лабораторія судово-автотехнічних досліджень застосовує нові аналітичні методики розв’язання ситуаційних завдань, що виникають на місцях дорожньо-транспортних пригод, розроблює основи транспортної трасології, проектує програми для автоматизації методик автотехнічної експертизи. Фоноскопічна лабораторія виникла на базі лазерної, яка розробляла перспективні напрямки використання лазерної техніки у криміналістичній експертизі. Останнім часом лабораторія виконує ідентифікаційні і діагностичні фоноскопічні експертизи. Тут удосконалюють 97
сучасні методики й технічні комплекси дослідження звукових сигналів на магнітних носіях. Лабораторія пожежно-технічних досліджень перебуває на стадії становлення. Вона займається розробкою методів і технічних засобів дослідження слідів пожеж, речових джерел, що вилучаються на місці пожежі, а також слідів пально-мастильних матеріалів і вибухонебезпечних речовин. Лабораторія будівельних та товарознавчих досліджень, що організована останнім часом для виконання товарознавчих і будівельнотехнічних експертиз, розробляє методики дослідження нових експертиз. Лабораторія судово-економічних досліджень виконує судово-бухгалтерські експертизи, розробляє нові методики виявлення ознак злочинів у діяльності банків, комерційних структур, державних і приватних підприємств; здійснює економічні експертизи; розробляє автоматизовані робочі місця (комплекси) для виконання судово-бухгалтерських експертиз. Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. М. Бокаріуса. У 1912 р. М. Бокаріус організував кабінет науково-судової експертизи у Харкові. У 1923 р. кабінет відновив роботу після перерви. На той час він складався з відділів фізичних і хімічних, судово-медичних, макро- та мікроскопічних досліджень, ідентифікації осіб. У жовтні 1925 р. уряд України перетворив кабінет науково-судової експертизи на Харківський інститут науково-судової експертизи, директором якого призначив М. Бокаріуса. До інституту входили такі відділи: ідентифікації, фотографічних, фізичних, хімічних та біологічних досліджень. Нині Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. М. Бокаріуса — один із провідних науково-дослідних експертних закладів, відомий далеко за межами України. У структурі інституту функціонує вісім лабораторій, відділ теорії судової експертизи і три відділення — Донецьке, Дніпропетровське та Кримське в Сімферополі. Одеська науково-дослідна лабораторія судових експертиз (нині — Одеський науково-дослідний інститут наукової експертизи) була створена в 1914 р. як кабінет науково-судової експертизи при прокуророві судової палати за типом Київського та Харківського кабінетів. Відомостей про його діяльність у дорадянський період дуже мало, але можна вважати, що кабінет подавав практичну допомогу 98
органам розслідування і здійснював фізико-хімічні, біологічні, фотографічні і почеркознавчі дослідження. Активна діяльність кабінету відновилась у радянський час, коли його було перетворено на кабінет науково-судової експертизи, підпорядкований НКЮ України, а його керівником Одеський губревком призначив професора М. Макаренка. У 1925 р. кабінет було перетворено на Інститут науково-судової експертизи, де функціонувало чотири відділи: ідентифікації, хімічних, біологічних і фотографічних досліджень. В інституті працювали відомі в галузі вчені судової медицини та юристи Д. Хмиров, М. Матвєєв, В. Малицький, О. Озецький, які зробили великий внесок у становлення судової експертизи та криміналістики, зокрема у сфері балістики (М. Матвєєв), методики розслідування (М. Макаренко), дослідження крові в ультрафіолетових променях (Д. Хмиров).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРИМІНАЛІСТИКИ В УКРАЇНІ» з дисципліни «Кримінологія»
