Українські банки можуть видавати кредити як під забезпечення, тобто пе' редбачаючи певні гарантії їхнього повернення та виконання інших зобов'язань згідно з кредитним договором, так і без забезпечення, тобто «під чесне слово» позичальника. Зрозуміло, що в більшості випадків кредити надаються під за' безпечення. ЦКУ передбачає низку способів забезпечення виконання зо' бов'язань сторін (Глава 49 ЦКУ), зокрема такі:
а) неустойку (штраф, пеня) – право стягнути певну грошову суму або пев' не майно за порушення зобов'язання; б) поруку – право перенести виконання зобов'язання на іншу за боржни' ка особу; в) гарантію – право отримати грошове відшкодування за невиконання зобов'язання від банку або іншої фінансової установи; г) завдаток – право одержати у власність певну грошову суму або певне майно внаслідок невиконання зобов'язання боржником; ґ) заставу – право одержати задоволення невиконаного зобов'язання з певного майна боржника або майнового поручителя;
д) притримання – право утримувати після невиконання задоволення невиконаного
З перелічених способів українські використовують неустойку, поруку, гарантію та заставу, про які мова піде далі.
Обраний спосіб виконання зобов'язання банком та позичальником або третьою рантія, яка зазвичай оформлюється у вигляді що видається гарантом – банком або небанківською Цивільний кодекс окремо обумовлює вимоги до щодо за' безпечення виконання зобов'язань. Так, згідно зі ст. 547 ЦКУ такі правочини повинні вчинятися у письмовій формі. Більше того, ч. 547 ЦКУ окремо обумовлює недійсність (нікчемність) таких правочинів у ня письмової форми їх укладання. У випадку деяких способів конання зобов'язань ЦКУ та інші законодавчі акти встановлюють вимоги до форми відповідних правочинів: вимагається їхнє нотаріальне посвідчення (наприклад, така вимога встановлена для договорів застави хомого майна (іпотеки)).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Способи забезпечення виконання зобов'язань» з дисципліни «Кредитування: щотреба знати підприємцям»
