Як зазначалося вище, отримання кредиту в банку – непростий процес, що полягає у вивченні банком докладної інформації про потенційного пози' чальника з метою визначення його кредитоспроможності, тобто здатності по' вернути позичені гроші в строк. Кожен банк має власні критерії визначення кредитоспроможності та методи роботи з клієнтами. Підхід до кожного позичальника є індивідуальним, а умови кредитування часто прописуються окремо для кожного клієнта і з урахуванням ряду чин' ників. Характер бізнесу та фінансові показники позичальника Яким би зразковим не був позичальник у минулому, банк передусім ціка' вить його здатність повернути гроші у майбутньому, що зумовлюється фінан' совим станом та перспективами розвитку бізнесу. Більшість українських банків сьогодні працюють за принципом, що основним забезпеченням погашення кредиту є поточна і майбутня фінансова стабільність позичальника, а також доходи від фінансованого за рахунок кредиту проекту. Будь'які інші види за' безпечення є вторинними. Фінансовий стан визначається за такими показниками: • доходи та видатки підприємства; • його кредиторська та дебіторська заборгованість; • співвідношення власних коштів підприємства з позичковими коштами; • динаміка фінансових (грошових) потоків (наприклад, зростання або ж падіння доходів та прибутку, оптимізація витрат); • ліквідність активів; • рентабельність активів (співвідношення чистого прибутку й активів), • рентабельність продажу (співвідношення чистого прибутку та обсягів реалізації продукції). Чим стабільнішим є розвиток бізнесу (без стрімких злетів та падінь), чим прогнозованішими є його фінансові потоки (зростання доходів, контроль над витратами, зниження дебіторської заборгованості), тим більше шансів у тако' го підприємства отримати кредит. За умови незначного зростання прибутку та значних витрат (що часто су' проводжує початок нового бізнесу), вирішальними чинниками можуть стати перспективи зростання бізнесу та його прогнозовані фінансові показники. За' пуск будь'якого бізнесу супроводжується значними витратами на придбання нового обладнання, сировини, набір персоналу, проведення рекламної «роз' крутки» тощо. Питання полягає в тому, як швидко він здатний окупити ці вит' рати, тобто якими є його конкурентоспроможність, потенційна клієнтура, якість виготовлених товарів і наданих послуг, залежність від інших підпри' ємств тощо. Під час аналізу фінансового стану позичальника банк бере до уваги також такі додаткові показники: • термін діяльності підприємства; • його ринкова позиція; • взаємодія підприємства з постачальниками; • галузь промисловості та економічна ситуація; • ефективність менеджменту підприємства (зокрема ефективність уп' равління, професіоналізм керівництва та його ділова репутація); • ступінь довіри до позичальника з боку банку. Окрім фінансового стану позичальника, окремо аналізується загальний характер його бізнесу, що включає оцінку таких складових: • історії розвитку позичальника; • місця його розташування; • організаційної та виробничої структури, структури управління; • виду діяльності; • виробничих потужностей та виробничого циклу. Для оцінки характеру та фінансових показників позичальника банки ви' магають надати їм його фінансову та податкову звітність, додаткові матеріали. Часто необхідним є або подання вже готових аудиторських висновків, або про' ведення незалежного аудиту фінансової документації позичальника. Окремо вивчаються фінансові плани позичальника та їх виконання протягом попе' редніх років.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вивчення позичальника банком-кредитором» з дисципліни «Кредитування: щотреба знати підприємцям»
