Обнародування Великого березневого ордонансу (1357 р.) було вершиною діяльності Генеральних штатів. Цей документ був прийнятий у період народного руху 1356-1358 рр. у Парижі, очолюваного купецьким старшиною Е. Марселем. У ньому набуло відображення незадоволення міщан політикою монархії та основні напрямки здійснення реформи державного управління. Зміст цих реформ був викладений у 67 статтях і зводився до такого: • надавав право Генеральним штатам збиратися самостійно без дозволу короля для обговорення державних справ два рази на рік; • проголошувалася недоторканність депутатів Генеральних штатів; • генеральні штати отримували право контролювати податки та витрати державних коштів; • королівська влада без погодження з Генеральними штатами не могла запроваджувати нові податки, укладати мир із супротивни ком, змінювати цінність монети; • уводилася відповідальність посадовців за доручену їм справу; • заборонялася незаконна конфіскація майна; • контролю з боку Генеральних штатів підлягали рада короля, армія та державний апарат; - передбачалася реформа адміністрації та суду, скорочення кількості посадовців і зменшення витрат на їх утримання. 65 Великий березневий ордонанс був спробою обмежити королівську владу. Та, на жаль, цей документ діяв тільки півтора роки, а потім король, зміцнивши свої позиції, став його порушувати, а згодом і зовсім відмовився від нього.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Великий березневий ордонанс (1357 р.)» з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»
