НІлІ.ие населення було неоднорідним. Воно поділялося на пршіпейо- ,І,Іп,' населення (правителі, воєначальники, спадкова аристократія, мірі сІиці, лихварі) й общинників—землеробів, які називалися "чжун", "чиї упжснь" (натовп, масалюдей). Останні, фактично, були державно- Іи Ік • їм м їм й. Привілейоване населення (знать) жило не тільки за рахунок Раби - це було невільницьке населення. До нього ставились як до худоби, примушували виконувати найтяжчу роботу. З часом рабовласництво набувало все більш жорстокого характеру, що спричиняло багато виступів рабів. Найвищого розвитку рабовласництво досягає в період правління Цінь Шіхуанди.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Суспільний лад Стародавнього Китаю» з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»
