За правління Вавилоном Хаммурапі (1792-1750 рр. до Р. X.) відбувається значне піднесення держави. Швидко розвиваються товарно-грошові відносини, приватні рабовласницькі господарства, централізується держава та зміцнюється царська влада, розвивається право. Ці досягнення значною мірою були зумовлені тими реформами, котрі здійснив цей правитель. Економічна реформа: • заборона продавати землі общинників; • скасування стягнення податків із селян зерном, маслом, вовною та запровадження податку сріблом; • обмеження лихварства (до 20 % сріблом); • обмеження терміну боргової кабали трьома роками;
• скасування накопичених у країні боргів (кілька разів). Адміністративна реформа: • упорядкування й удосконалення центрального апарату; — створення відомств, серед яких провідне місце посіли військове, фінансове та відомства громадських робіт; • поділ усієї країни на області, якими почали керувати царські чиновники; • на чолі міст поставлено призначених царем керівників, котрі забезпечували збір податків, мобілізацію населення на громадські роботи, в ополчення та ін. Судова реформа: • обмеження судових функцій храмів і общин; • передання основних судових функцій посадовим особам на місцях; • запровадження у містах, так званих, царських судів, які діяли колегіально. Релігійна реформа: • культ єдиного бога - Мардука; • царську владу проголошено божественною, тому вона встановлює згоду між людьми.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Реформи Хаммурапі» з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»
