Посвідчення договорів відчуження транспортних засобів
Посвідчення договорів відчуження, оренди або позички транспортних засобів є однією з найбільш розповсюджених нотаріальних дій. Правовими засадами посвідчення договорів відчуження транспортних засобів є статті 657, 719,799 і 828 Цивільного кодексу, та п. 35,105, 137-142 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Відповідно до чинного законодавства, обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають: • договори найму (оренди) транспортних засобів за участю фізичної особи (ст. 799 ЦК України); • договори позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа (828 ЦК України). Слід зазначити, що договори купівлі-продажу транспортних засобів, згідно з діючим законодавством, не підлягають обов'яз- 173 Нотаріат в Україні ковому нотаріальному посвідченню, однак, згідно із ст. 54 Закону України «Про нотаріат» та п. 35 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за бажанням сторін нотаріусами посвідчуються й інші правочини, для яких законодавством не встановлено обов'язкової нотаріальної форми. Особливості цієї нотаріальної дії полягають у тому, що вона може виконуватись як державними, так і приватними нотаріусами незалежно від місця реєстрації транспортних засобів. Такі договори посвідчують за умови подання документів, які підтверджують: 1) право власності відчужувачів на це майно; 2) його реєстрацію; 3) відсутність обмежень, які впливають на можливість відчуження транспортних засобів. Право власності на транспортні засоби і законність їх придбання можуть бути підтверджені такими документами: • договорами й іншими документами, укладеними у встановленому порядку, які встановлюють право власності на транспортні засоби, в тому числі укладені на товарних біржах; • рішеннями суду з вказівкою юридичних та фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, його марки, моделі, а також ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів; — довідками органів соціального захисту населення, що виділив автомобіль з ручним управлінням чи мотоколяску; • актами прийому-передачі транспортного засобу, виданими підприємством-виробником чи підприємствами, які займались переобладнанням транспортного засобу; • довідками-рахунками встановленої форми, виданої суб'єктом підприємницької діяльності, що має спеціальний дозвіл (ліцензію); • свідоцтвом митного органу про реєстрацію транспортного засобу чи вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери (вантажна митна декларація). На продані транспортні засоби видається сервісна книжка, інструкція про порядок експлуатації, товарний (касовий) чек або інший письмовий документ, що засвідчує факт купівлі-продажу, а також довідка-рахунок, що є підставою для реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ. У разі відсутності сервісної книжки покупцю видається довідка про проведення передпродажної підготовки транспортних засобів. При продажу транспортних засобів увезених з-за кордону, в довідках-рахунках обов'язково ро- 174 Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів биться запис «У митному відношенні оформлено». Вантажна митна декларація, дата, номер, завіряється печаткою митниці. Обов'язковість державної реєстрації певних видів транспортних засобів встановлена Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, в якому зазначено, що державну реєстрацію і облік автомобілів, автобусів усіх типів і марок, мотоциклів і інших самохідних машин покладено на органи Державто-інспекції Міністерства внутрішніх справ. Нотаріуси не мають права відчужувати незареєстровані транспортні засоби. Так, згідно з п. 138 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при посвідченні договорів відчуження транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в установленому чинним законодавством порядку (підрозділах ДАІ, органами Держтехнагляду тощо), нотаріус перевіряє наявність у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) відмітки про зняття його з обліку. Діючим законодавством встановлені деякі обмеження та особливості відчуження транспортних засобів, що зводяться до такого: По-перше, це стосується відчуження транспортних засобів, що належать неповнолітнім. Так, згідно з п. З ст. 25 ЦК, у випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права і обов'язки може пов'язуватись з досягненням фізичною особою відповідного віку. Зокрема, п. 2 ст. 32 ЦК передбачає, що на вчинення неповнолітньою особою (від 14 до 18 років) правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника. При приналежності транспортного засобу особі, що має неповну цивільну дієздатність, в обліковій картці та книзі обліку таких транспортних засобів також вказується ПІБ батьків неповнолітнього чи їх опікунів і ставиться відмітка про заборону зняття з обліку транспортного засобу без їхньої згоди і дозволу органу опіки і піклування. Після досягнення 18-річного віку всі обмеження відносно реєстрації, зняття з обліку транспортного засобу, що встановлюються для неповнолітніх, знімаються. Транспортні засоби, керування якими дозволяється з 16-річ-ного віку, можуть бути зняті з обліку за бажанням їх неповнолітнього власника після досягнення вказаного віку. По-друге, існують спеціальні положення щодо відчуження придбаного інвалідами транспорту, які містяться в Постанові 175 Нотаріат в Україні — _ Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями» від 08.09.97 № 999. Згідно з цією Постановою, інваліди, що безплатно або на пільгових умовах отримали автомобілі від відповідних органів соціального захисту України, не можуть їх продавати, дарувати чи передавати іншим особам. Органи ДАІ у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу роблять таку помітку: «Автомобіль видано органами соціального захисту населення безплатно без права продажу, передачі або дарування іншій особі» або «Автомобіль продано органами соціального захисту населення на пільгових умовах без права продажу, передачі або дарування іншій особі». По-третє, діючі правила митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митну територію України, містять перелік випадків, коли на ввезені в Україну транспортні засоби накладаються митні обмеження. Так, порядок відчуження транспортних засобів, увезених на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення, передбачене спільним листом Міністерства юстиції України від 23.11.1992 № 10-90-426 та Державного митного комітету України від 21.12.1992 № 01/3236, громадянин, який бажає оформити договір відчуження такого транспортного засобу, має подати до митного органу документи, що підтверджують його право власності на це майно. Такими документами можуть бути: іноземний технічний паспорт, технічний талон, якщо ввезений транспортний засіб тимчасово зареєстровано в органах Держав-тоінспекції, чек магазину, договір дарування, купівлі-продажу тощо, на яких працівник митного органу робить запис про те, що митниця не заперечує проти відчуження транспортного засобу та засвідчує його особистою печаткою. За наявності такого запису нотаріус може посвідчити такий договір, зазначивши в тексті договору те, що для реєстрації транспортного засобу в органах Дер-жавтоінспекції необхідно одержати дозвіл митниці.5 По-четверте, при посвідченні договорів дарування транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, що є спільною власністю подружжя, вимагається згода другого з подружжя з дотриманням вимог, викладених в пунктах 44-45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Наступним документом, що витребується нотаріусом для посвідчення договору відчуження автотранспорту, є акт експерт- 5 Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: Навч. посібник / За відп. ред. Л.К. Радзієвеької. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — С. 155-156. 176 Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів ної оцінки. Посвідчуючи договір відчуження транспортного засобу, нотаріус стягує державне мито, розмір якого чітко встановлений законодавством. Так, декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р., до якого Законом України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України» від 11 липня 1995 р. № 297 було внесено зміни, регламентує, що за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів дітям, одному з подружжя, батькам стягується державне мито в розмірі 1% суми договору, але не нижче дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму. У разі відчуження транспортних засобів іншим особам стягується державне мито в розмірі 5% суми договору, не нижчої від дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму. Приватний нотаріус, вчиняючи такі самі нотаріальні дії, стягує плату. Згідно з Указом Президента «Про впорядкування справляти плату за вчинення нотаріальних дій» від 10 липня 1998 р. № 762/98, розмір плати, яку справляє приватний нотаріус, не може бути меншим за розмір державного мита, що справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.6 По-п'яте, при посвідченні договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів нотаріусу подається висновок експерта про вартість транспортного засобу, який діє протягом двох місяців з дня проведення експертизи (Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 (із змінами і доповненнями), зареєстрована у Міністерстві юстиції України 19.05.1993 за № 50). Експертиза вартості транспортного засобу має бути виконана фахівцем, якого занесено до Державного реєстру судових експертів або Державного реєстру оцінювачів. Договори про відчуження повітряних суден7, катерів, яхт, моторних човнів посвідчуються з дотриманням загальних вимог цієї Інструкції щодо посвідчення договорів відчуження автотранспорту. Таким чином, основними документами, на підставі яких проводиться посвідчення нотаріусом договорів відчуження, найму 6 Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: Навч. посібник / За відп. ред. Л.К. Радзієвської. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — С. 156-157. Див. Повітряний кодекс України (Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 25. — Ст. 274).
або позички транспортного засобу, є заява власника, документи, що посвідчують його особу та встановлюють правомірність придбання транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та акт експертної оцінки.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Посвідчення договорів відчуження транспортних засобів» з дисципліни «Нотаріат в Україні»
