Діяльність адвоката як процесуального представника в стадіях касаційного і наглядного провадження та перегляду судових рішень
Касаційні оскарження і перевірка судових рішень і ухвал, що не набрали чинності, є важливою процесуальною гарантією захисту прав осіб, які беруть участь у справі. Право касаційного оскарження процесуальні представники реалізують шляхом подачі касаційної скарги у письмовому вигляді за формою, передбаченою законом (статті 289, 292 ЦПК). Представники співучасників й третіх осіб мають можливість зроби- 9 9-382 129 ти це приєднанням до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступають. Не підлягають касаційному оскарженню рішення Верховного Суду України, а також районних, міських, міжрайонних (окружних) судів по скаргах на неправильності у списках виборців та на дії органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень (ст. 290 ЦПК). Процесуальні представники можуть також оскаржити ухвали суду першої інстанції у випадках/передбачених законом, зокрема, ті з них, які перешкоджають дальшому рухові справи (ст. 323 ЦПК), та окремі ухвали (ст. 324 ЦПК). Залежно від характеру помилки, допущеної судом першої інстанції, представник може в касаційній скарзі ставити питання про усунення її шляхом зміни рішення чи постановления нового. Вимога про це ставиться тоді, коли відсутня потреба збирати або додатково перевіряти докази, а обставини справи повно і правильно досліджені'судом першої інстанції, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права (п. 4 ст. 311 ЦПК). В цьому разі аргументація підстав для скасування, зміни або постановления нового рішення завершується відповідно до п. 5 ст. 292 ЦПК проханням представника, яке формулюється у межах повноважень суду касаційної інстанції, визначених в ст. 311 ЦПК. До касаційної скарги додається також перелік письмових матеріалів (п. 6 ст. 292 ЦПК). Стаття 300 ЦПК іменує їх новими, додатковими матеріалами, які можуть бути подані як до початку, так і під час розгляду справи у суді касаційної інстанції з метою підтвердження або спростування скарги або подання прокурора. Інтереси осіб, що беруть участь в справі, забезпечуються також правилом, визначеним ст. 310 ЦПК, за яким на клопотання процесуальних представників додаткові матеріали можуть бути витребувані судом для більш ретельної перевірки законності й обгрунтованості судового рішення. До оригіналу касаційної скарги додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь в справі, та документ про сплату державного мита. Підписується касаційна скарга особою, яка оскаржує рішення, або її процесуальним представником, котрий має додати до неї документ, що підтверджує його повноваження. Подача представником касаційної скарги здійснюється через 130 суд першої інстанції, рішення якого оскаржується (ст. 293 ЦПК). При виявленні недоліків касаційної скарги вона залишається за ухвалою судді без руху, про що повідомляється представник, котрому пропонується у визначений строк усунути недоліки. Цивільним процесуальним засобом реалізації права на оскарження виступає заява співучасників і третіх осіб про приєднання до касаційної скарги. Заява про це подається у письмовій формі, довільного змісту'і державним митом не оплачується (ст. 296 ЦПК). Але заява представника про приєднання співучасника чи третьої особи до касаційної скарги вважається такою, коли по правових підставах і правових наслідках збігається із касаційною скаргою. Приєднання до касаційної скарги реалізується поданням заяви у суд першої чи касаційної інстанції. Представник особи, який подав касаційну скаргу, може відмовитися від неї за наявності у нього повноваження від довірителя (статті 229, 115 ЦПК). Передбачений законом порядок касаційної перевірки рішень суду першої інстанції забезпечує особам, що беруть участь у справі, та їх представникам можливість брати активну участь в засіданні суду касаційної інстанції. Позивач або його представник вправі відмовитися від позову або укласти мирову угоду. Таким правом може скористатися і третя особа, яка заявляє самостійні вимоги. Повноваження представників на виконання зазначених процесуальних дій має бути спеціально оговорено у дорученні. Перевірка в порядку нагляду судових рішень, ухвал і постанов, які набрали чинності, є процесуальною гарантією, що забезпечує захист прав сторін *га інших осіб, що брали участь у справі, а також державних інтересів. Вони, а також'їх представники, вправі звернутися із скаргою до уповноважених осіб суду і прокуратури про опротестування судових рішень у порядку нагляду. У скарзі викладається клопотання про опротестування на предмет перевірки законності і обгрунтованості рішення, ухвали, постанови, що набрали чинності. Змістом скарги може бути клопотання про зупинення виконання судового рішення (ухвали, постанови) до закінчення провадження в справі (стат- 9*9-382 131 ті 331, 335 ЦПК) та про витребування додаткових матеріалів. До неї можуть бути приєднані нові матеріали, які підтверджують наявність підстав для опротестування. Подати скаргу може процесуальний представник будь-якої особи, що бере участь у справі, за наявності повноваження. У практиці поширене додавання до скарги проекту протесту в порядку нагляду, що сприяє прискоренню його принесення. Подача скарги в порядку нагляду будь-якими строками не обмежена. При опротестуванні судового рішення (ухвали, постанови) процесуальний закон надає право особам, що брали участь у справі, в тому числі і адвокатам, одержання від суду копії протесту з тим, щоб вони мали можливість підготуватися до захисту законних інтересів довірителів, а у необхідних випадках — викласти у письмовій формі свою думку щодо протесту, заявити клопотання, в тому числі про витребування додаткових матеріалів. В наступному обсяг процесуальних засобів, що забезпечують представникам захист прав осіб, залежить від розсуду суду наглядної інстанції. Лише в окремих випадках вони повідомляються про час і місце розгляду справи (ст. 332 ЦПК) і в разі явки в судове засідання допускаються до участі в розгляді (ст. 333 ЦПК). В засіданні суду наглядної інстанції процесуальне становище представників є аналогічним становищу в касаційній інстанції (статті 301—307, 335 ЦПК). Вони можуть бути поінформовані про справу, склад суду, прізвище прокурора, перекладача, про право заявляти їм відводи. Процесуальним представникам надано також право заявляти клопотання з усіх питань, пов'язаних з розглядом справи в суді наглядної інстанції (статті 335, 306 ЦПК), давати усні пояснення та висловлювати міркування у справі (ст. 335 ЦПК) про законність і обгрунтованість судового рішення, ухвали, постанови, про обгрунтованість протесту тощо. Процесуальним забезпеченням захисту прав та законних 'інтересів осіб, які беруть участь у справі, є також перевірка законності і обгрунтованості рішень, ухвал та постанов суду, що набрали чинності, у зв'язку з нововиявленими обставинами. З цією метою особи, що беруть участь у справі, та їх 132 уповноважені представники мають право порушити справу провадженням з переглядом рішення, ухвали, постанови у зв'язку з нововиявленими обставинами, вступити в процес у справі, брати участь в судовому засіданні, здійснювати іншу процесуальну діяльність. Особи, що брали участь у справі, та їх представники, які, проте, не порушували клопотання щодо провадження про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, можуть вступити в процес і здійснювати захист своїх прав і законних інтересів особисто або через уповноваженого представника. Стаття 346 ЦПК передбачає повідомлення їх судом про час і місце судового засідання про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Про вступ у провадження в справі представником подається усна чи письмова заява.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Діяльність адвоката як процесуального представника в стадіях касаційного і наглядного провадження та перегляду судових рішень» з дисципліни «Адвокатура України»
