Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» закріплює досить важливу групу норм, що віддзеркалюють осно-ви регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Насамперед, у ст. 7 цього Закону визначено, що метою регулювання такої дія-льності є: забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України; стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України; створення найсприятливіших умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здій-снюється: Україною як державою в особі її органів у межах їх компетенції; недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговельними пала-тами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координа-ційного типу), що діють на підставі їх статутних документів; самими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здій-снюється за допомогою: законів України; передбачених у законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які вида-ються державними органами України в межах їх компетенції; економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України; рі-шень недержавних органів управління економікою, які прийма-ються за їх статутними документами в межах законів України; угод, що укладаються між суб’єктами зовнішньоекономічної дія-льності і не суперечать законам України. Забороняється регулювання зовнішньоекономічної діяльності прямо не передбаченими актами і діями державних і недержав-них органів. Крім того, у ст. 7 Закону також визначаються правові режи-ми, що застосовуються до іноземних суб’єктів господарської дія-льності. Це, зокрема, національний режим, режим найбільшого сприяння та спеціальний. Національний режим означає, що іноземні суб’єкти господар-ської діяльності мають обсяг прав та обов’язків не менший, ніж суб’єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо всіх видів господарської діяльності інозем-них суб’єктів цієї діяльності, пов’язаної з їх інвестиціями на те-риторії України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб’єктів господарської діяльності тих країн, які вхо-дять разом з Україною до економічних союзів. Режим найбільшо-го сприяння означає, що іноземні суб’єкти господарської діяль-ності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мита, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб’єкт господарської діяльності будь-якої іншої дер-жави, якій надано згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мито, податки, збори та пільги щодо них установлю-ються в рамках спеціального режиму, визначеного нижче. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб’єктам господарської діяльності інших держав згідно з відпо-відними договорами України та застосовується у сфері зовніш-ньої торгівлі. І насамкінець, спеціальний режим застосовується до територій спеціальних економічних зон, а також до територій митних сою-зів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами з учас-тю України відповідно до чинного законодавства. У Законі розкривається зміст державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Насамперед у ст. 8 Закону зазначаєть-ся, що Україна самостійно формує систему та структуру держав-ного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на її території. Це регулювання має забезпечувати: захист економічних інтересів України та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної ді-яльності; створення рівних можливостей для суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяль-ності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій; заохочення конкуренції та лікві-дацію монополізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Важливо звернути увагу на те, що держава та її органи не ма-ють права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну дія-льність суб’єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з законами України.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності» з дисципліни «Міжнародне економічне право»
