ТНК та їх роль у системі міжнародних еко-номічних відносин
Перше уявлення про ТНК як категорію можна одержати через з’ясування значення слів «корпорація» і «транснаціональна». Корпорація — пізньолатинське слово, яке означає певні об’єднання, спілки, що створюються для досягнення певних цілей. Коли вживають слова «транснаціональне», «транснаціональний», то під ними розуміють щось таке, що виходить за межі однієї держави, що пов’язане з міжнародною або регіональною діяльністю. Отже, можна сказати, що ТНК — це відповідні об’єднання, спілки, діяльність яких не обмежена рам-ками однієї нації або держави. Як правило, ТНК створювалися в межах функціонування сві-тового господарства. Вони не лише певною мірою підривають суверенітет країн, що розвиваються, а й посягають на національні інтереси і ряду розвинутих капіталістичних держав. За даними ООН, уже на початок 80-х років ТНК мали в країнах, що розви-ваються, 27 філій. Із них 44,2 % належали США, 22,8 — Велико-британії, 6,6 — Японії, 5,3 — Франції, 4,9 % — ФРН. Загальний обсяг прямих приватних капіталовкладень корпорацій розвину-тих капіталістичних країн оцінювався на початок 1982 р. у 130 млрд дол. (на початок 1972 р. — 45 млрд дол.). На зарубіжних підприємствах ТНК працює близько 14 млн осіб. Каналами ТНК уже в середині 70-х років здійснювалося 90 % експорту приватного капіталу. Переважно він спрямовував-ся в країни Азії, Африки, Латинської Америки. На початок третього тисячоліття виробництво товарів і послуг на підприємствах ТНК становило 7 % світового обсягу ВВП. Слід зазначити, що вкладення коштів через ТНК дуже вигідне. Підраховано, наприклад, що за період 1975—1984 рр. американські корпорації вклали в економіку країн, що розвиваються, 22,5 млрд дол., а отримали прибутків за цей самий період 84,4 млрд дол., з яких 31,6 млрд дол. реінвестовано в економіку молодих держав, а 52,8 млрд дол. (чистий прибуток) переведено в США. Діяльність ТНК, особливо в молодих державах, веде до вели-чезних фінансових збитків, поглиблює диспропорції в розвитку їх економіки, руйнує її, погіршує становище населення та є при-чиною інших негативних явищ. Так, у Пуерто-Ріко шкода, запо-діяна американськими ТНК цукровій промисловості і рибальству у зв’язку з викидами відходів нафтохімічного виробництва, наба-гато перевищує доходи від розвитку в цій країні нафтохімії. Зага-лом у цій маленькій країні з площею 8,9 тис. км2 і населенням 3,3 млн американському капіталу належить виробництво 80 % промислової і 50 % сільськогосподарської продукції, 85 % роз-дрібної торгівлі, 80 % земель, повністю засоби зв’язку, повітря-ного і морського транспорту. Більшість країн, які стали на шлях розвитку, добре розумі-ють політику ТНК і намагаються об’єднуватись для захисту сво-їх інтересів. Інколи вони звертаються з цього приводу і в міжна-родні організації, зокрема в ООН. Так, у 1980 р. Генеральною Асамблеєю ООН були схвалені Принципи щодо контролю за обмеженням ділової практики монополій і корпорацій. Розроб-ляється Кодекс поведінки ТНК, з більшості положень якого між розвинутими капіталістичними країнами і молодими державами вже досягнуто згоди. Незважаючи на активну діяльність ТНК, як у зарубіжній, так і у вітчизняній літературі ще не вироблено єдиного їх визначення. На думку німецького юриста Б. Гросфельда, ТНК — це підпри-ємства, які здійснюють свою діяльність у багатьох країнах через дочірні товариства або відділення, що керуються з одного центру. Такі вчені, як Л. А. Лунц, Л. О. Лялікова та деякі інші, вважа-ють, що ТНК — це економічно єдина система, яка керується і ко-нтролюється з одного центру і складається з материнської ком-панії, дочірніх товариств, філій і відділень. Ці структурні ланки розташовані в різних країнах. Як правило, вони є юридичними особами і здійснюють свою діяльність на основі національного законодавства. Навіть національно-державна належність мате-ринської компанії не створює можливості для того, щоб законодавство країни її базування поширювалося на діяльність дочір-ніх товариств, філій та відділень, що розташовані на території інших держав. Будучи сукупністю юридичних осіб різної «націо-нальності» та інших утворень, наділених правосуб’єктністю за законами різних держав, ТНК не може бути об’єктом регулюван-ня права якоїсь окремої країни (як країни базування, під якою ро-зуміють країну, де розташована материнська компанія, «штаб-квартира», так і країн, що приймають її, тобто де здійснюється діяльність дочірніх товариств, інших відділень ТНК). Викладене вище дає можливість зробити висновок про те, що ТНК — єдине економічне угруповання підприємств різної державної належності, що здійснюють свою діяльність, керо-вану з єдиного центру на території кількох країн на основі їх національного законодавства. Отже, ТНК являє собою еконо-мічну й організаційну систему, яка не має єдиної правової осно-ви. У цьому полягає характерна особливість ТНК. В юридичній літературі останнім часом висловлюється думка про те, що в сучасних умовах правове регулювання діяльності ТНК має здійснюватися як на національному рівні, так і на міждержавному. Взагалі стосовно питань правового регулювання діяльності ТНК з боку країн, що розвиваються, і капіталістичних країн окреслюються два підходи. Країни, які стали на шлях свого само-стійного розвитку, намагаються виробити такі міжнародно-правові акти, які б дали змогу контролювати діяльність ТНК, а капіталістичні країни — щоб зберегти, закріпити свій вплив.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ТНК та їх роль у системі міжнародних еко-номічних відносин» з дисципліни «Міжнародне економічне право»
