Лізингові правовідносини досить різноманітні, саме тому і постає проблема їхньої класифікації. Залежно від особливостей здійснення лізингових ' Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1996. № 18.— Ст. 78. операцій лізин може бути двох видів — фінансовий чи оперативний. Фінансовий лізинг — це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу має включати не менше 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачеві згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю. Оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцеві і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачеві за договором лізингу. Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Зворотний лізинг — це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника та передачу цього майна йому у лізинг; Пайовий лізинг — це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладання багатостороннього договору та залучення одного чи кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна. Міжнародний лізинг — це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони. Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до Закону України «Про лізинг», інших актів законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу. Відносини з міжнародного фінансового лізингу регулюються Конвенцією по міжнародному фінансовому лізингу, що була укладена в Оттаві 28 травня 1988 р.1. Цей документ визначає: • сферу застосування Конвенції; • права та обов'язки сторін за договором міжнародного фінансового лізингу; • умови дії Конвенції на території держав, що її підписали, та інші положення. Однак Україна ще не приєдналася до цієї Конвенції, що затримує розвиток відносин з міжнародного фінансового лізингу за участю вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Види лізингу» з дисципліни «Інвестиційне право»
