До персональних товариств прийнято відносити і виробничі кооперативи, хоча останні мають чимало відмінних ознак від господарських товариств. Правове становище виробничих кооперативів регулюється Законом СРСР «Про кооперацію в СРСР» від 26 травня 1988 р.і та Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію»2 від 17 липня 1997 р. Характерні ознаки виробничого кооперативу. • створення на добровільних засадах; хоча закон не вимагає наявності в письмовій формі укладеного між засновниками виробничого кооперативу установчого договору, але домовленість (усний договір) між цими особами неодмінно присутня (адже без цього неможлива і сама організація); • безпосереднє здійснення виробничо-господарської діяльності, а саме: виробництва товарів, продукції, виконання робіт, а також надання платних послуг іншим організацім та громадянам (виробнича діяльність Законом СРСР «Про кооперацію в СРСР» трактується досить широко: крім виробництва нових продукції і товарів, збирання та переробки вторинної сировини та відходів виробництва, до неї включаються також торгівля, побутове обслуговування, організація культурного дозвілля, медична допомога, надання правових, транспортно- Дія-:. Відомості Верховної Ради СРСР.— 1988.— № 22.— ст. 355; Відомості З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Гади СРСР.- 1989.- № 19.- Ст. 350; 1990.- № 26- Ст. 489.
експедиційних, науково-дослідницьких, проектних конструкторських, впроваджувальних, спортивної оздоровчих та інших послуг, в т. ч. у сферах рибальства та виробництва рибної продукції, заготівлі деревини, видобувння корисних копалин, інших природних ресурсів та в інших сферах діяльності); • наявність статусу юридичної особи, який набувається з моменту державної реєстрації кооперативу, що здійснюється в загальному для всіх суб єктів підприємницької діяльності порядку; • наявність статуту як обов'язкового установчого документу, який повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу до кооперативу і виходу з нього, права і обов'язки членів кооперативу, його органи управління та контролю, їхня компетенція, порядок утворення майна кооперативу, формування фондів і розподілу доходів (прибутку), підстави та порядок виключення з кооперативу, умови реорганізації та припинення діяльності кооперативу. В сільськогосподарському кооперативі додатково визначаються: форми трудової участі та оплати праці членів кооперативу; співвідношення між кооперативними виплатами та виплатами на паї, а також інші положення, пов'язані зі специфікою діяльності кооперативу, якщо вони не суперечать чинному законодавству; • функціонування з метою отримання прибутку, що дозволяє віднести виробничі кооперативи до суб'єктів підприємницької діяльності на відміну від споживчих кооперативів, основною метою яких є спільне ведення членами кооперативу господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану, в т. ч. задоволення певних потреб членів кооперативу в продукції, роботах, послугах; • корпоративний устрій: мінімальна кількість засновників (членів) має бути не менше трьох, як правило, фізичних осіб, які досягли 16-річного віку (в сільськогосподарських кооперативах можлива участь юридичних осіб, зазвичай, у статусі асоційованих членів) і наявність основного капіталу, поділеного на паї (склад майна в сільськогосподарських кооперативах має свою специфіку, про що мова йтиме нижче); «обов'язкова наявність резервного фонду, при гьому закон не визначає вимоги до його мінімального розміру, хоча передбачає порядок його формування (за рахунок не менше 5 відсотків від доходу/прибутку, що залишається у розпорядженні кооперативу після розрахунків з бюджетом та банками); в сільськогосподарських кооперативах має бути пайовий (що відповідає статутному фонду) і неподільний фонд, що формується за рахунок вступних внесків членів, а у разі виходу останніх з кооперативу, ЦІ суми їм не повертаються (неподільний фонд виконує значною мірою роль резервного фонду та стабілізує майнову базу кооперативу); • здійснення виробничо-господарської діяльності на засадах самофінансування та самоокупності, тобто основним джерелом поповнення коштів виробничого кооперативу є прибуток, отриманий від реалізації його продукції, робіт, послуг; • корпоративний характер управління справами кооперативу, яке здійснюється його органами: вищим органом є загальні збори членів кооперативу чи збори уповноважених; виконавчим — правління на чолі з головою (колегіальний орган) або голова кооперативу (одноособовий орган); контрольним — ревізійна комісія чи ревізор. У сільськогосподарських кооперативах з кількістю членів понад 50, ще додатково може обиратися спостережна рада, яка контролює діяльність правління, а для здійснення управління оперативно-господарською діяльністю може найматися виконавчий директор або формуватися з найманих працівників виконавча дирекція як колегіальний орган; • участь членів кооперативу в управлінні його справами здійснюється на засадах членства (у голосуванні на загальних зборах кожний член кооперативу має один голос, незалежно від розміру його паю); • обов'язкова трудова участь членів кооперативу в його виробничо-господарській діяльності (за винятком асоційованих членів сільськогосподарських виробничих кооперативів); • розподіл чистого прибутку (після формування передбачених законом та статутом фондів) між членами кооперативу залежно від їхньої трудової участі, а в передбачених статутом випадках -— із врахуван- ням майнового вкладу (в сільскогосподарських виробничих кооперативах використовуються кооперативні виплати, тобто розподіл доходу між членами кооперативу здійснюється залежно від їхньої трудової участі, і виплати часток доходу на паї); • наявність у членів кооперативу права вільного виходу з кооперативу та права на отримання свого паю в натурі, цінних паперах або в грошовій формі а також майна (в натуральній формі), переданого кооперативу на праві користування; • наявність у виробничого кооперативу майна що належить йому на праві власності; власністю кооперативу є майно і грошові кошти, передані його членами як пайовий внесок (за винятком земельних ділянок, що передаються членами сільськогосподарського кооперативу в рахунок паю, але на умовах користування), вироблена продукція, отримані від її реалізації доходи, дивіденди від акцій та відсотки за облігаціями, що належать кооперативу, кредити банків, а також набуте за рахунок власних і позичкових коштів та на інших законних підставах необхідне кооперативу майно (устаткування, сировина, матеріали, паливо тощо); це, однак, не виключає можливості залучення кооперативом майна інших осіб на праві користування (насамперед, платного, тобто оренди); • можливість існування (в сільськогосподарських кооперативах) асоційованих членів, що за своїм правовим становищем подібні до вкладників команд итного товариства чи (певною мірою) до власників привілейованих акцій в акціонерному товаристві, хоча без гарантування виплати фіксованих відсотків від вкладу (асоційовані члени вносять лише майновий вклад, не зобов'язані брати участь у виробничій діяльності, мають лише право дорадчого голосу, але їм гарантується право на отримання частки доходу на свій пай, а у разі ліквідації кооперативу — першочергове право на отримання свого майнового внеску та відповідних часток доходу та повернення їхньої земельної ділянки у натурі); • наявність додаткової обмеженої відповідальності у членів виробничого кооперативу (за винятком сільськогосподарського) за його зобов'язаннями; розмір такої відповідальності встановлюється тя-п/том кооперативу, але не може бути меншим п одержаного членом кооперативу річного доходу'• Особливості сільськогосподарського виробничого кооперативу: •специфічний предмет діяльності — виробництво продукції сільського, рибного та лісового господарства; можливість участі юридичних осіб, як асоційованих членів; . . •обов'язкова наявність неподільного фонду, що формується за рахунок вступних внесків учасників та майна кооперативу (за винятком землі); у разі виходу члена кооперативу з останнього вступні внески не повертаються і виплати із зазначеного фонду не здійснюються; цей фонд може бути поділений між членами кооперативу лише у разі його ліквідації після виплати заробітної плати працівникам, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами (частини 4, 5 ст. 38 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію»); • збереження за членами кооперативу права власності на земельну ділянку, що передається кооперативу в рахунок пайової участі (ч. 2 ст. 20 цього Закону); • можливість створення спостережної ради в кооперативах з кількістю членів понад 50 осіб (ст. 18), а також формування з найманих працівників виконавчої дирекції або найом одноособового виконавчого директора для здійснення управління оперативно-господарською діяльністю кооперативу (ст. 17); • можливіть доручення функцій контрольного органу в кооперативах з незначною (до 10 осіб) кількістю членів одній особі — ревізору (ч. 1 ст. 19); • відсутність у членів кооперативу субсидіарної відповідальності за борги кооперативу (ч. 1 ст. 23); • можливість залучення до кооперативу асоційованих членів, які зробили пайовий внесок і визнають його статут, з наданням їм лише права дорад- Див.: Ст. 43 Закону СРСР «Про кооперацію в СРСР» в Редакції Закону СРСР «Про внесення змін і доповнень до Закону СРСР від 6 червня 1990 р. «Про кооперацію в СРСР» чого голосу, відсутністю у них обов'язку брати безпосередню трудову участь у діяльності кооперативу але наявністю першочергового (перед іншими членами кооперативу) права на отримання свого майнового внеску та відповідних часток доходу і повернення земельних ділянок в натурі у разі ліквідації кооперативу (ст. 12); • можливість створення для підготовки окремих питань за рішенням загальних зборів, а в період між ними — правлінням або спостережною радою спеціальних комісій з членів кооперативу із залученням як консультантів найманих працівників (ч. З ст. 13). Специфіка інвестування у майно виробничого кооперативу: • зазвичай вимагає обов'язкової трудової участі від члена кооперативу; • участь в управлінні справами здійснюється на демократичних засадах (кожен член кооперативу (за винятком асоційованих членів, яким надається лише право дорадчого голосу), має лише один голос у загальних зборах членів кооперативу, що унеможливлює контроль за діяльністю кооперативу з боку члена кооперативу, який має значний за розмірами пай; • інвестувати значні кошти з метою отримання прибутку без обов'язкової персональної (в т. ч. трудової) участі в справах кооперативу можна лише у ролі асоційованого члена сільськогосподарського виробничого кооперативу, що, однак, позбавляє інвестора можливості брати участь в управлінні справами кооперативу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Особливості інвестування у виробничі кооперативи» з дисципліни «Інвестиційне право»
