Інвестиційна діяльність як різновид господарської діяльності має свою нормативну основу — інвестиційне законодавство. Інвестиційне законодавство — це сукупність нормативних актів, що регулюють інвестиційні відносини — щодо безпосереднього здійснення інвестиційної діяльності і щодо керівництва такою діяльністю. Як законодавчий інститут інвестиційне законодавство є підсистемою (підгалуззю) господарського законодавства. Йому притаманні риси, характерні як для законодавства взагалі, так і для господарського законодавства зокрема: • розгалуженість і велика кількість нормативних актів. Об'єктивні причини цого — складність відносин у сфері інвестиційної діяльності, динамізм самої діяльності та її правового регулювання; суб'єктивні причини — недостатня увага до оптимізації інвестиційного законодавства з боку держави та численні експеременти в сфері інвестиційної діяльності, кожний з яких має своє правове забезпечення; • наявність в системі інвестиційного законодавства значної кількості нормативних актів обмеженої сфери дії: відомчих (зокрема, виданих функціональним відомством — Державним комітетом у справах містобудування, архітектури та житлової політики України (Держбудом України) і локальних (установчих та внутрішніх документів суб'єктів інвестиційної діяльності, укладених між ними інвестиційних договорів, в т. ч. договорів підряду на виконання проектно-вишукувальних, будівельних ї пов'язаних з ними робіт, договорів на постачання будівельних матеріалів і устаткування, договорів лізингу тощо) . • відсутність Інвестиційного кодексу — роль кодифікаційного нормативного акту відіграє Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р., що є стрижнем інвестиційного законодавства; • присутність нормативних актів СРСР, які застосовуються відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 р.' (наприклад, Правила про договори підряду на капітальне будівництво, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1987 р. № 15502) та ін.; 1 Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1991.— № 46.— Ст.621. 2 Див.: СП СССР,- 1987.- № 4.- Ст. 19. • присутність дореформених нормативних актів, що значною частиною суперечать основним засадам правового регулювання в умовах запровадження ринкових відносин в економіку України (наприклад, гл. 29 Цивільного кодексу, згадані Правила про договори підряду на капітальне будівництво таін.). Система інвестиційного законодавства — це розташування масиву інвестиційно-правових норм із урахуванням зв 'язків і залежностей між ними. Як підгалузь господарського права інвестиційне право базується на господарському законодавстві, до системи якого входять нормативні акти загальної сфери дії, що регулюють господарську діяльність (в т. ч. пов'язану з інвестуванням) і функціонування її суб'єктів незалежно від видів і сфер цієї діяльності, а саме: Конституція України1, кодекси: Цивільний, Арбітражний процесуальний. Земельний та ін., закони України: «Про власність»2, «Про підприємництво»3, «Про підприємства в Україні»4, «Про господарські товариства»5, «Про зовнішньоекономічну діяльність»6, «Про оренду державного та комунального майна»7, «Про страхування»8, «Про поставки продукції для державних потреб»9, «Про приватизацію державного майна»10. Закон СРСР -України.- 1996.- № ЗО. Відомості Верховної Ради Української РСР.— 1991. № 20.- Ст. 249. Там само.— 1991.— № 14 : Там само.— 1991.— № 24 Відомості Верховної Ради -Ст. 168. .- Ст. 272. України.- 1991. -№49. Ст. 99; № 31. № 3.- Ст. 72. Відомості Верховної Ради Української РСР – 1991 ст 377 Відомості Верховної Ради – 1995 №15 ст. 244 Офіційний Віснік України -1988 Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1996.—№ 18. Ст. 78. Див.: Відомості № 17.- Ст. 122. 1988 р. «Про кооперацію в СРСР»1, укази Президента України: «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації» від 11 травня 1994 р.2, «Про Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади» від 12 березня 1996 р.3, декрети Кабінету Міністрів України: «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» від 15 грудня 1992 р.4, «Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» від 31 грудня 1992 р. постанови Кабінету Міністрів України: «Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності» від 25 травня 1998р. № 7406, «Про порядок ліцензування підприємницької діяльності» від 3 липня 1998 р. № 10207 та інші, відомчі нормативні акти, видані на підставі зазначених законів, указів, декретів і постанов. Зокрема, в сфері інвестиційного права діють: положення Конституції України щодо: забезпечення державою соціального орієнтування економіки України (ст. 13); права громадян України володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (право приватної власності), а також користуватися об'єктами права державної та комунальної власності (ст. 41); права на підприємницьку діяльність (ст. 42); основних засад законодавчого регулювання відносин у сфері економіки (пункти 5, 7, 8, 9 ст. 91) та ін.; положення кодексів: Цивільного (щодо право-суб'єктності учасників майнових відносин, зо- • Див.: Відомості Верховної Ради СРСР.— 1988.— № 22.— Ст. 355; • Відомості З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР.- 1989.- № 19.- Ст. 350; 1990.- № 26.- Ст. 489. 2 Див.: Урядовий кур'єр.— 1994.— 19.03.— С. 9—10. ЗД,ив.•. Урядовий кур'єр.- 1996.- 28.03.- С. 5. 4 Див.: Відомості Верховної Ради України.— 199І— № 7.— Ст. 52. 5 Див.: Там само.- 1993.- № 11.- Ст. 94; № 23.- Ст. 248. 6 Див.: Урядовий кур'єр.— 1998.— С.9—Ю.
бов'язальне право (глави 14—19 та ін.); Арбітражного процесуального кодексів — щодо порядку укладення господарських договорів (статті 10—11) і розгляду (вирішення) господарських спорів; Кодексу законів про адміністративні правопорушення — адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві, гл. 13 — адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції і метрології тощо), Земельного кодексу — щодо використання земельних ділянок під забудову (статті 62, 68, 69) та ін.; положення Законів України: «Про власність» — щодо регулювання відносин власності, права повното господарського відання на інвестиції, проектну та будівельну продукцію; «Про підприємства в Україні» — щодо визначення видів, організаційно-правових форм підприємств, в т. ч. будівельного комплексу, їхні права і обов'язки, договірного характеру взаємовідносин між підприємствами, в т. ч. за реалізації проектної та будівельної продукції; «Про підприємництво» — щодо визначення основних засад здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. у сфері інвестування; «Про господарські товариства» — щодо особливості створення і діяльності суб'єктів господарювання (в т.ч. інвестиційної діяльності), що мають форму господарського товариства тощо. Аналогічно діють у сфері інвестування інші нормативні акти господарського законодавства. Спеціальне інвестиційне законодавство — це система нормативних актів, які спеціально присвячені регулюванню інвестиційної діяльності та відносини, що складаються між її суб'єктами. Своєю чергою спеціальне інвестиційне законодавство складається з загальної й особливої частин. Перша (загальна частина) містить нормативні акти, що стосуються однаковою мірою всіх суб'єктів інвестиційного права, видів і стадій інвестиційної Діяльності, а також галузей народного господарства, в яких здіюйснюється інвестування та встановлюються інвестиційні договірні відносини. Стрижнем загальної частини спеціального інвестиційного законодавства є Закон України «Про інвестиційну Діяльність» від 18 серпня 1991 р. Це основний кодифікаційний акт, який визначає правові й економічні основи інвестиційної діяльності в Україні, а саме: • розкриває поняття «інвестиції» (ст. 1), «інвестиційна діяльність» (ст. 2); : • визначає види та форми інвестицій та інвестиційної діяльності (статті 1—3 ); • дає поняття капітальних вкладень (ст. 1), визначає їхні джерела (ст. 10); • визначає об'єкти інвестування (ст. 4); • дає визначення понятть «суб'єкти інвестиціної діяльності», «інвестор» (ст. 5), закріплює їхні основні права (ст. 7) та обов'язки (ст. 8); • визначає договір як правову форму взаємовідносин між суб'єктами інвестиційної діяльності (ст. 9); • визначає правові форми державного регулювання в сфері інвестування (ст. 12); • закріплює порядок прийняття рішень щодо загальноукраїнських (республіканських) інвестицій (ст. 13); • визначає принципи державного замовлення на капітальне будівництво (ст. 14); • закріплює основні засади державної експертизи інвестиційних проектів будівництва'(ст. 15); • визначає принципи ціноутворення в сфері інвестиційної діяльності (ст. 17); • закріплює державні гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності (ст. 18) та захисту інвестицій (ст. 19); • визначає умови припинення інвестиційної діяльності (ст. 21) та основні засади відповідальності її суб'єктів. Друга (спеціальна) частина включає нормативні акти, що регулюють особливості здійснення інвестиційної діяльності та функціонування її суб'єктів у певних галузях економіки (сільському господарстві, транспорті, промисловості тощо), сферах інвестиційної діяльності (проектуванні, будівництві, містобудуванні, приватизації державного майна, здійсненні лізингових операцій, іноваційній діяльності, кредитуванні, матеріально-технічному забезпеченні, страхуванні інвестиційних, у т. ч. будівельних ризиків), чи за участю окремих суб'єктів (іноземне інвестування). Особлива частина інвестиційного законодавства складається з таких розділів: правове регулювання капітального будівництва'. до цього розділу відносяться нормативні акти, які регулюють особливості правового становища проектних і будівельних підприємств та органів управління будівельним комплексом (наприклад, Декрет Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів» від 19 лютого 1993 р.і; Закон України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р.2, який визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні та спрямований на формування повноцінного життєвого середовища; постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження типових положень про управління містобудування та архітектури обласної. Київської і Севастопольської міської ради народних депутатів, відділу містобудування та архітектури районної, районної й у містах Києві та Севастополі державної адміністрації» від 29 лютого 1996 р.3), а також особливості договірних відносин у сфері проектування та будівництва (глава 29 Цивільного кодексу України «Підряд на капітальне будівництво», постанова Кабінету Міністрів України «Про проведення конкурсів (тендерів) у будівництві» від 1 вересня 1998 р. № 13694 Положення про договори на створення (передачу) науково-технічної продукції, затверджені постановою Державного комітету СРСР з науки та техники від 19 листопада 1987 р. № 4355 та інші); • правовий режим іноземного інвестування: основним нормативним актом цього розділу є Закон-України «Про режим іноземного інвестування» від Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1993.— № 17.— ст. 1о8. Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1992.— № 52.— ст. 683. Зібрання постанов Уряду України.— 1996.— № 3. Див.: Бизнес.— 1998.— № 39 (Документи, комментарии, консудмации.-С. 9-17). Див.: БНА СССР.— 1988.— № 5.— С. 8—16 19 березня 1996 р.' (який визначає особливості правового режиму іноземного інвестування, в т. ч. дає визначення основним термінам — іноземні інвестиції, іноземні інвестори, підприємство з іноземними інвестиціями), а також видані на підставі цього Закону підзаконні нормативні акти; • правове регулювання інвестування в процесі приватизації державного майна: до цього розділу входять закони України: «Про приватизацію державного майна» від 4 березня 1992 р. (в редакції Закону від 19 лютого 1997 р.2), «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 квітня 1992 р., що діє в редакції Закону від 15 травня 1996 р. «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10 липня 1996 р.4, та Указ Президента України «Про Державну програму приватизації на 1999 р.» від 12 лютого 1999 р.5; ці нормативні акти визначають принципи та порядок інвестування в процесі приватизації державного майна; • корпоративна форма інвестування: основними нормативними актами цього розділу є закони України: «Про підприємства в Україні», від 27 березня 1991 р. (зокрема ст. З цього Закону, що визначає правове становище господарських об'єднань); «Про цінні папери та фондову біржу» від 18 травня 1991 р.6 та «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від ЗО травня 1996 р.' (визначають правовий режим цінних паперів, основні засади державного регулювання діяльності їх емітентів та особливості обігу цих паперів), «Про * Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1996.— № 19.— Ст. 80. 2 Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1997.— № 17.— Ст. 122. 3 Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1996.— № 34.— Ст. 160. 4 Див.: Там само.- 1996.- № 41.- Ст. 188. - 5 Див: Урядовий кур'єр.— 1999.— 4 березня. 6 Див.: Відомості Верховної Ради УРСР.- 1991.- № 38.-Ст. 508. 7 Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1996.— № 51.— Ст. 292.
господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. /визначають правове становище цих організацій), «Про оренду державного і комунального майна» вщ 14 березня 1995 р.2 (визначають правові засади створення та діяльності орендних підприємств), «Про промислово-фінансові групи в Україні» вщ 21 листопада 1995 р.3, «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 р.4. Закон СРСР «Про коопераціє в СРСР» від 26 травня 1988 р.5, «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» від 18 лютого 1992 р.6 (визначає антимо-нопольні заходи у сфері підприємницької діяльності, в т. ч. щодо корпоративних її форм); • правове регулювання інноваційної діяльності: поняття інноваційної діяльності та форми її здійснення визначаються Законом України «Про інвестиційну діяльність« (ст. 3), а пільги щодо оподаткування інноваційної діяльності Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п. 7.14 ст. 7); питання створення та діяльності Державного інноваційного фонду регулюються постановами Кабінету Міністрів України «Про створення Державного інноваційного фонду» від 18 лютого 1992 р. № 777 та «Питання Державного інноваційного фонду» від 2 березня 1998 р. № 2438, яким затверджено Див.: Відомості Верховної Ради України.— 199'!.— № 49.-Ст. 682. З наступними змінами та доповненнями. Відомості Верховної Ради України.— 1995.— № 15.— і:Ст. 99. З наступними змінами та доповненнями. Відомості Верховної Ради України.— 1996.— № 23.— Ст. 88. Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1997.— № 39.— Ст. 261. Див.: Відомості Верховної Ради СРСР.— 1988.— № 22.— Ст. 355; Відомості з'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР. 1989.- № 19.- Ст. 350; 1990.- № 26.- Ст. 489. Відомості Верховної Ради України.— 1992.— № 21.— Ст. 296. З наступними змінами та доповненнями. ЗП України,- 1992.- № 7.- Ст. 171. З наступними змінами та доповненнями. Див.: Збірник урядових нормативних актів України. Положення про цей фонд; правове становище тех-нопарків та інноваційних структур регулюються Положенням про порядок створення та функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 1996 р. № 546. Однак важливість і складність інноваційної діяльності потребує спеціального правового регулювання в межах спеціального закону, в зв'язку з чим розроблено проект Закону України «Про інноваційну діяльність», який перебуває на розгляді у Верховній Раді України; • правове регулювання лізингу, основним нормативним актом, що регулює пов язані з лізингом відносини є Закон України «Про лізинг» від 16 грудня 1997 р.'; • особливості інвестиційної діяльності в окремих галузях народного господарства.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття та система інвестиційного законодавства» з дисципліни «Інвестиційне право»
