Відповідальність за порушення виконання грошових зобов'язань
Відповідно до Інструкції № 7 Національного банку України «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» платники грошових коштів, які не дотримуються встановлених строків платежів, за прострочення платежу згідно із Законом України від 22 11 1996 р «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» сплачують на користь одержувачів пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня Платники самостійно нараховують пеню за несвоєчасно сплачені ними суми, за правильність нарахування якої несуть відповідальність, і подають банку платіжні доручення на перерахування сум пені, як правило, одночасно із сплатою основного боргу У платіжному дорученні сума пені у разі сплати й разом із сумою основного боргу вказується окремо В рядку «Призначення платежу» поряд із зазначенням виду та суми платежу за основним боргом наводиться розрахунок суми пені та обов'язково робиться посилання на угоду, якою встановлений розмір пені, та на ст. ст. 1 і 3 Закону України від 22 11 1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» У разі якщо пеня сплачується за окремим платіжним дорученням, у рядку «Призначення платежу» має бути вказано «Пеня за прострочення... (вид платежу)», номер, дата і сума, за прострочення якої нарахована пеню, має бути наведено ЇЇ розрахунок, а також зроблено посилання на угоду, якою встановлений розмір пені, та на ст.ст. 1 і 3 вищезазначеного Закону. Спори між платником і одержувачем коштів, що виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням платником пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку. У разі затримки банком одержувача зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта понад визначений термін, банк сплачує на користь одержувача коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою сторін на проведення розрахунково-касового обслуговування, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня. Відповідальність за правильність нарахування пені покладається на банк одержувача грошових коштів. Банк перераховує за меморіальним ордером, підписаним керівником і головним бухгалтером банку, пеню на рахунок клієнта на підставі розрахунку сум пені; копія ордеру надається клієнтові. Спори між клієнтом і банком, що виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням банком пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку. У разі перевищення нормативного терміну проходження платежів обслуговуючим банком відправлення коштів, останній стягує з банку у претензійно-позовному порядку пеню за кожний день затримки. Сума обчислюється відповідно до постанови Верховної Ради України від 25.06.1993 р. «Про норматив обігу платіжних документів в Україні». Відповідальність за необґрунтованість безспірного стягнення або безакцентного списання коштів, за недостовірність вказаних у розрахункових документах даних, згідно з нормами цивільного законодавства (ст.ст. 203, 440 тощо Цивільного Кодексу України) застосовується у вигляді відшкодування заподіяних безпідставним безспірним стягненням або безакцентним списанням збитків. Крім того, в договорах, які укладаються між суб'єктами підприємницької діяльності, може бути передбачена також відповідальність у вигляді штрафів за випадки необґрунтованого безспірного стягнення коштів на користь суб'єкта підприємницької діяльності. Згідно із ст. 8 Арбітражного процесуального кодексу України за необґрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 10 відсотків від списаної суми. Банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового документа, і всі суперечки, які можуть виникнути з цих питань між підприємствами, мають вирішуватися в претензійно-позовному порядку. Крім того, чинним законодавством і договорами можуть бути передбачені додаткові санкції за окремі порушення виконання грошових зобов'язань. Відповідно до ст.ст. 149-152 Цивільного процесуального кодексу України; ст.ст. 66, 67 Арбітражного процесуального кодексу України; ст.ст. 29, 126 Кримінально-процесуального Кодексу України для забезпечення цивільного позову суд, арбітражний суд, судді, а також прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ і служби безпеки України за порушеними кримінальними справами можуть за заявою сторони, що подала позов, або за своєю ініціативою вжити заходів щодо забезпечення позову. Одним із таких заходів є накладення арешту на кошти, що належать юридичній або фізичній особі. Крім того, відповідно до вищезазначених статей Кримінально-процесуального кодексу України арешт може бути накладений на кошти фізичних осіб для забезпечення можливої конфіскації майна. Залежно від ухвали суду, постанови прокурора, слідчого арешт може бути накладений на всі кошти, що знаходяться на рахунках юридичної (фізичної особи), або на який-небудь конкретний рахунок, на кошти на рахунку в цілому і на конкретно визначену суму. Заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банками негайно після отримання ухвали суду або постанови прокурора, слідчого про накладення арешту. Якщо ухвала суду або постанова прокурора, слідчого про накладення арешту надійшли до банку після закінчення операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банками за станом на початок наступного операційного дня. Якщо на кошти юридичних осіб арешт накладає арбітражний суд, то, крім винесеної ухвали, ним повинен бути виданий також наказ. Ухвала суду або постанова прокурора, слідчого надсилається безпосередньо до банку, в якому відкритий рахунок юридичної або фізичної особи. на кошти якої накладений арени. У разі накладання арешту на кошти на рахунку юридичної або фізичної особи банком припиняється списання коштів за розпорядженням власника рахунку (в тому числі використання коштів на потреби підприємства та виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів), за винятком платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів. При цьому для виконання ухвали суду (постанова прокурора, слідчого), на час накладення арешту, банк відкриває юридичній або фізичній особі на балансовому рахунку № 2909 спеціальний рахунок. Накопичення коштів на спеціальному рахунку, на виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого), здійснюється в тій же групі черговості, що і оплата розрахункових документів за виконавчими документами судів, згідно з встановленим порядком черговості виконання платежів. Кошти, які накопичуються на спеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали суду (постанови прокурора, слідчого) про зняття арешту. Накопичені кошти використовуються виключно для забезпечення позову (конфіскації). Будь-які інші претензії до спеціального рахунку пред'являтися не можуть. Якщо арешт накладений на рахунок із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на рахунку, банк цю суму резервує на спеціальному рахунку і продовжує проведення операцій за встановленим порядком. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку банк перераховує наявну суму коштів на спеціальний рахунок за окремою ознакою, вміщує ухвалу (постанову) до картотеки за позабалансовим рахунком № 9803 та повідомляє суд (прокурора, слідчого) про відсутність або недостатність коштів для прийняття ним відповідного рішення. При цьому у разі надходження коштів на рахунок відповідача здійснюється їх накопичення на спеціальному рахунку до остаточного вирішення цього питання судом або накопичення зазначеної в ухвалі (постанові) суми. Після накопичення на спеціальному рахунку необхідної суми і відсутності інших ухвал (постанов) про накладення арешту банк резервує її на цьому рахунку і відновлює проведення операцій за встановленим порядком. У разі коли арешт накладений на рахунок у цілому, без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми, банком здійснюються заходи по забезпеченню арешту, але кошти накопичуються на спеціальному рахунку без обмеження сумою до прийняття судом рішення за позовом або ухвали про скасування арешту. Після прийняття рішення суду за цивільним позовом (вироку в частині цивільного позову) та при наявності на спеціальному рахунку відповідної суми арештованих коштів банк на підставі виконавчого документа суду та розрахункового документа стягувача перераховує призначену до стягнення суму на рахунок стягувача. У такому ж порядку виконується вирок суду про конфіскацію майна. Якщо на спеціальному рахунку була накопичена сума менша, ніж в рішенні про стягнення, і присуджена до стягнення сума не перевищує зазначену в ухвалі (постанові), то накопичена сума перераховується повністю на рахунок стягувача, а розрахунковий документ з відміткою про його часткову оплату вміщується в картотеку несплачених документів на позабалансовий рахунок № 9803 в ту ж саму дату, в яку була вміщена ухвала (постанова) про накладення арешту. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми меншої, ніж накопичена на спеціальному рахунку, невикористана сума повертається банком на той рахунок, з якого вона була залучена. Після накладення арешту на кошти на рахунку повернення помилково зарахованих коштів здійснюється власником рахунку позачергово у п'ятиденний термін після зняття арешту, накопичення на спеціальному рахунку зазначеної в ухвалі суми або за письмовим дозволом органу, який наклав арешт. У разі прийняття судом рішення або ухвали про скасування арешту у зв'язку з відмовою в позові або з інших підстав, банк відновлює проведення операцій в установленому порядку. Кошти, які були накопичені за час накладення арешту на спеціальному рахунку, повертаються банком не пізніше наступного робочого дня після скасування арешту на той рахунок, з якого вони були залучені. Якщо до банку надійшли декілька ухвал (постанов) про накладення на кошти на рахунку арешту, то вони виконуються банком у календарній черговості їх надходження.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Відповідальність за порушення виконання грошових зобов'язань» з дисципліни «Банківське право України»
