Крім вищезгаданих законодавчих актів загального характеру, порядок розгляду скарг у митних органах регулюється відомчим нормативно-правовим актом — Інструкцією про порядок розгляду пропозицій, заяв, скарг і організацію прийому громадян у митних органах України (затвердженою наказом Державної митної служби України (на той час Державного митного комітету) від 23.04.1993 р.)1 (далі — Інструкція). Хоча дана Інструкція була прийнята ще до появи Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 p., але відтоді не зазнала будь-яких змін. У ній невизначеним є як предмет захисту, так і предмет оскарження. Водночас в Інструкції передбачено поділ скарг на первинні та повторні. При цьому повторними вважаються листи, що надійшли від однієї і тієї ж особи і з того ж питання, в яких: а) оскаржується рішення, прийняте за попереднім зверненням; б) повідомляється про несвоєчасне вирішення попереднього звернення, якщо з часу його надходження минув установлений законодавством термін розгляду; в) вказується на неповернення оригіналів документів, що були додані до звернення. Скарги громадян розглядаються по суті протягом місяця з дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення й перевірки, — 15 днів. Загалом процедура адміністративного оскарження рішень, дій та бездіяльності органів митної служби має усталений характер. Особливістю даного порядку є норми щодо забезпечення перекладу скарг осіб з іноземної мови. Серед недоліків необхідно відзначити невизначеність предмета захисту і предмета оскарження.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Оскарження у сфері діяльності митних органів» з дисципліни «Адміністративне право України»
