У процесі виробничого навчання у робітника не тільки формуються і закріплюються трудові навички і вміння, але й виховується культура праці. Під культурою праці розуміють уміння і звичку робітника раціонально планувати, організовувати і обліковувати свою роботу, творчо використовувати набуті трудові навички, розвивати свою трудову концепцію, погоджуючи мотиви і результати праці зі стратегією розвитку організації. Динамічність діяльності і консервативність властивостей тем-пераменту особистості є причиною формування індивідуального стилю діяльності (ІСД). Є. О. Климов зазначає, що до індивідуального стилю діяльно-сті як стійкої системи психологічних засобів, прийомів і способів дії працівник вдається свідомо або стихійно з метою найкращого урівноважування своєї індивідуальності з предметними, зовніш-німи умовами праці. Індивідуальний стиль діяльності завжди фо-рмується як інтегральний ефект взаємодії людини з предметами і знаряддями праці, а тому розглядається як універсальна форма пристосування її до вимог діяльності. Індивідуальний стиль діяльності — це сукупність прийомів і способів роботи, зумовлена певними властивостями особистості і сформована як засіб її пристосування до об’єктивних вимог професії. Його формування є важливою стороною професійного навчання, розвитку професійних здібностей, професійної придат-ності. Цілеспрямоване формування ІСД ґрунтується на викорис-танні наявних у людини розвинутих психофізіологічних і психіч-них властивостей, що відповідають вибраній професії, і компенсації негативних або недостатньо розвинутих властивостей. В зв’язку з цим у структурі ІСД виділяють механізми адаптації і механізми компенсації. Так, у багатьох випадках здібності, рі-вень мотивації особистості, функціональні можливості організму можуть набути провідного значення і перекрити властивості нер-вової системи та особливості темпераменту. Разом з тим, присто-совний ефект індивідуального стилю діяльності не безмежний. Він забезпечує адаптацію працівника до вимог роботи лише в межах, в яких виявляються компенсаторні властивості особистості. Ознаками індивідуального стилю діяльності є: • стійка система практичних способів дії, способів і прийомів організації психічної діяльності; • зумовленість певними особистісними якостями; • адаптаційний характер до об’єктивних вимог роботи; • універсальний характер, можливість застосування у різних ситуаціях і видах діяльності. Необхідними умовами формування ІСД є достатнє осмислен-ня працівником вимог діяльності, позитивне ставлення до робо-ти, адекватна самооцінка та прагнення реалізувати свої здібності. Завдання виробничого навчання полягає в тому, щоб допомогти людині знайти найбільш доцільний і вигідний стиль роботи. Показниками пристосування особистості до об’єктивних ви-мог діяльності є результативність праці та рівень нервово-психічних і енергетичних затрат для досягнення результату.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Культура праці та індивідуальний стиль діяльності» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
