Завданням професійного відбору є визна-чення придатності людини до виконання того чи іншого виду ро-боти. Під професійним відбором розуміють процес вибору з групи кандидатів на певну посаду найбільш придатних, тобто тих, від кого можна чекати успішного освоєння і наступного ефективного виконання функцій. Професійно придатними вважаються особи, які успішно оволодівають професією у процесі навчання, вдосконалюються в цій діяльності, а у сприятливих умовах вдосконалюють саму професію. Придатність людини до певної діяльності розглядається на двох рівнях: як потенційна, зумовлена наявними властивостями особистості, яку можна виявити за допомогою адекватних мето-дик, і як актуалізована, що виявляється в процесі виконання дія-льності. Рівень професійної придатності та успішність її форму-вання зумовлюються вимогами професії та індивідуальним пси-хофізіологічним потенціалом людини. Професійна придатність є складним системним утворенням, складовими якого є: професійні знання, уміння, навички; психо-фізіологічний потенціал; професійна мотивація; задоволеність (незадоволеність) працею. Серед цих складових такі психофізіо-логічні характеристики, як властивості нервової системи є най-менш адаптивними до змін і можуть розглядатися як обмежуючі щодо вибору певних професій. Загалом професійна придатність визначається рівнем відпо- відності індивідуальних психофізіологічних якостей конкретному виду діяльності. Розрізняють два типи професійної придатності: абсолютну і відносну. Абсолютна придатність необхідна для тих професій, успішне оволодіння якими і виконання роботи залежать від властивостей нервової системи і якостей людини. Невідповідність їх вимогам роботи може призвести до зривів, помилок, аварій. Категоричні оцінки можуть бути застосовані відносно таких психофізіологічних характеристик людини, як сенсомоторика, розпізнавання кольорів, швидкість переключення і широта роз-поділу уваги, оперативна пам’ять, швидкість реакції, сила м’язів, витривалість і т.ін. Відносно таких якостей, як рівень освіти, спеціальної підготовки, наявність навичок і умінь, слід виходити з можливостей їх розвитку і вдосконалення як у процесі навчання, так і в процесі праці. Відносна професійна придатність застосовується при виборі професій масового типу, які не ставлять жорстких вимог до влас-тивостей особистості. Невідповідність або недостатній розвиток одних якостей може компенсуватися розвитком інших. Виключне значення профвідбір має для професій, які вимага-ють абсолютної професійної придатності. З цією метою вивча-ються професії, для яких необхідний такий відбір, а потім здійс-нюється сама процедура відбору, тобто виявляється відповідність певних якостей працівника вимогам і особливостям професії. Для професій, які ставлять підвищені або особливо високі ви-моги до окремих психофізіологічних властивостей, встановлю-ється так званий прохідний бал — ознаку професійної придатно-сті або непридатності. Психологічна професійна непридатність може бути зумовлена не тільки недостатністю тих чи інших здібностей, а й наявністю в структурі особистості негативних для даної трудової діяльності рис (наприклад, емоційно-моторна нестійкість, розсіяна увага, схильність до невиправданого ризику тощо).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Суть професійного відбору» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
