Показниками ефективності впровадження науково обґрунтованих режимів праці і відпочинку є підвищення продуктивності праці, поліпшення використання робочого часу, збільшення фази стійкого стану в тривалості робочої зміни, зни-ження ступеня втоми працівників і повне (або достатнє) віднов-лення працездатності під час відпочинку. Для оцінки ефективності впровадження науково обгрунтованих режимів праці і відпочинку у виробничих умовах використовують показники продуктивності праці. З цією метою розраховують: • індекс використання робочого часу при існуючому і запро- ектованому режимах праці і відпочинку за формулою:
де Тзм — змінний фонд робочого часу, хв; t — втрати робочого часу, хв. • індекс годинної продуктивності праці при існуючому і за-проектованому режимах праці і відпочинку за формулою:
де tс. с — тривалість фази стійкого стану, год; tз. п — тривалість фази зниженої працездатності, год; п — рівень продуктивності праці в період стійкого стану, при-йнятий за 1; п1 — рівень продуктивності праці на фазі зниженої працездат-ності, частки одиниці. • індекс продуктивності за зміну Іп.п.з при існуючому і запроектованому режимах праці і відпочинку за формулою: . Підвищення продуктивності праці за рахунок впровадження науково обгрунтованого режиму праці і відпочинку розрахову-ється за формулою: , де П — приріст продуктивності праці, %; , — індекс продуктивності праці за зміну відповідно за існуючого та нового режиму праці і відпочинку. Ефективність нового режиму праці і відпочинку може бути оцінена також на основі соціологічних досліджень щодо задово-лення працівників таким режимом, рівня їх стомлення і віднов-лення працездатності під час відпочинку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Показники ефективності режиму праці і відпочинку» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
