Ефективність регламентованих перерв на відпочинок залежить не тільки від їх точного дотримання, а й від умов, у яких відпочивають працівники. В приміщеннях для від-починку необхідно підтримувати оптимальну температуру і осві-тлення, забезпечити їх вентиляцію та ізоляцію від генераторів шуму і вібрації. Наукою доведено, що відновлення фізіологічних функцій при нормальній температурі повітря (20 °С) відбувається у 2,5 раза швидше, ніж при температурі 32 °С; нормалізація пульсу у робітників під час відпочинку при температурі 19 °С відбуваєть-ся у 3 рази швидше, ніж при температурі 32 °С. Якщо у виробни-чих приміщеннях нормальні умови праці, то відпочинок робітни-ків може бути організований безпосередньо на робочих місцях. У цих випадках необхідно одночасно зупинити все обладнання і відкрити фрамуги. Крім того, в цехах повинні бути питтєві авто-мати, крани з гарячою і холодною водою, елементи озеленіння. Ефективність відпочинку великою мірою залежить і від його змісту. За змістом відпочинок може бути пасивним і активним. Пасивний відпочинок в позі сидячи або лежачи застосовується при важких фізичних роботах, а також роботах, пов’язаних з по-стійними переміщеннями або позою стоячи. Однак після пасивного відпочинку спостерігається дещо сповільнене впрацювання. Більш ефективним є активний відпочинок, в основі якого лежить феномен Сєченова. Він забезпечує більш швидке відновлення праце-здатності. У процесі активного відпочинку навантаження з втомлених нервових центрів і органів переключається на бездіяльні або менш завантажені під час роботи. Активний відпочинок забезпечується: • зміною форм діяльності; • впровадженням виробничої гімнастики. В основному зміна форм діяльності передбачає чергування: • основних і допоміжних робіт; • робіт різної складності і рівня монотонності; • фізичної і розумової праці; • більш інтенсивної роботи з менш інтенсивною; • робіт, пов’язаних з навантаженнями на різні аналізатори і м’язові групи; • робіт, які відрізняються характером робочої пози. Періодичність зміни форм діяльності залежить від конкретного змісту праці. Так, при виконанні дуже простих, короткотривалих операцій необхідно два рази протягом робочого дня змінювати опе-рації — на третій і шостій годинах роботи. При виконанні робіт, які вимагають тривалого впрацювання, заміна їх іншими видами праці здійснюється через тиждень, або більш тривалі проміжки часу. Велике значення для підтримання високої працездатності і збереження здоров’я працівників має виробнича гімнастика. Особливо ефективні гімнастичні вправи при роботах, пов’язаних з обмеженою руховою активністю працівників. Виробнича гімнастика має три основні форми: вхідна гімнас-тика, фізкультурна пауза, фізкультурна хвилинка. Вхідна гімнастика проводиться на початку робочого дня про-тягом 5…7 хв з метою прискорення процесу впрацювання. Вна-слідок гімнастичних вправ зростає рухливість нервових процесів і прискорюється відновлення робочого динамічного стереотипу. Фізкультурна пауза проводиться протягом 5…10 хв від одного до чотирьох разів за зміну в період розвитку втоми. Фізкультурні хвилинки проводяться з метою зняття втоми окремих органів. Суть у тому, що протягом 2…3 хв працівник виконує 2—3 вправи. Особливо необхідні фізкультурні хвилинки для працівників розумової праці та робітників, для яких основ-ною є робоча поза сидячи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Умови та зміст відпочинку» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»