Суть режиму праці і відпочинку та критерії його раціональності
Серед факторів підвищення ефективності праці особливе місце належить раціональному режиму праці і відпочинку. Від його структури залежить динаміка втоми, від-новлюваність функцій організму, працездатність і здоров’я, на-дійність і продуктивність праці. Під режимом праці і відпочи-нку розуміють загальну тривалість трудової діяльності протягом доби, тижня, місяця, року, частоту і тривалість періодів трудової активності і перерв у процесі цієї активно-сті, співвідношення і чергування цих періодів. Режим праці включає характеристики самого трудового процесу — інтенсив-ність чи екстенсивність, а також допустиму тривалість дії шкід-ливих факторів. Незалежно від виду праці функціональний стан працівника змінюється внаслідок втоми, що призводить до зниження рівня оперативних резервів. Оптимізація діяльності забезпечує реаліза-цію тих резервних можливостей, які до цього не входили в опе-ративні резерви. Таким чином, з фізіологічного погляду режим праці і відпочинку являє собою процес управління функціона-льним станом працівника з метою оптимізації діяльності. Режим праці і відпочинку протягом робочої зміни визнача-ється такими факторами, як тривалість робочого дня, час початку і закінчення роботи, час надання і тривалість обідньої перерви, кількість і тривалість регламентованих перерв на відпочинок (макропауз), наявність мікропауз у трудовому процесі. Тижневий режим праці і відпочинку характеризується вста-новленою кількістю робочих днів і годин, порядком чергування днів роботи і відпочинку, чергуванням роботи в різні зміни. Річний режим праці і відпочинку характеризується загаль-ною кількістю днів і годин роботи, періодичністю і тривалістю основної і додаткових відпусток. Режим праці і відпочинку є предметом переговорів між най-маними працівниками (профспілками) і роботодавцями при укла-денні колективних договорів. Режим праці і відпочинку залежить від характеру виробничого процесу, тобто може бути однозмінним або багатозмінним, стан-дартним або нестандартним. Однак у всіх випадках він повинен бути науково обгрунтованим, раціональним. Раціональний, фізіологічно обгрунтований режим праці і від-починку повинен відповідати таким вимогам: • запобігати ранньому і надмірному розвиткові втоми працівників; • сприяти збереженню високої працездатності і оптимального функціонального стану організму працівників протягом зміни; • забезпечувати високу продуктивність праці; • сприяти ефективному відновленню фізіологічних функцій під час відпочинку. Ефективність режиму праці і відпочинку оцінюється критері-ями працездатності і функціонального стану працівників, еконо-мічними та соціальними критеріями [23]. Критерії працездатності: • тривалість періодів стійкого стану і періодів впрацювання та розвитку втоми. Чим триваліший період стійкого стану, тим ефективніший режим праці і відпочинку; • стійкість, стабільність фізіологічних функцій протягом ро-бочого дня, показником якої є коефіцієнт варіації. Зростання його свідчить про недостатньо ефективний режим праці і відпочинку; • час відновлення функціональних показників після закінчен-ня роботи і повернення їх до вихідного рівня. Збільшення трива-лості періодів відновлення є ознакою кумулювання втоми. Економічні критерії: • продуктивність праці (погодинний виробіток продукції, за-трати робочого часу на одиницю продукції); • якість продукції або послуги; • використання робочого часу (втрати робочого часу з вини працівника). Соціальні критерії: • кількість і питома вага працівників, задоволених (не задово-лених) режимом праці і відпочинку; • кількість і питома вага працівників, які жаліються на швид-кий розвиток втоми; • кількість і питома вага працівників з ознаками перевтоми; • показники виробничого травматизму і професійної захворю-ваності працівників. Таким чином, режим праці і відпочинку впливає на рівень працездатності та індивідуальну продуктивність праці, викорис-тання фонду робочого часу, якісний стан трудового потенціалу організації та ефективність її діяльності в цілому.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Суть режиму праці і відпочинку та критерії його раціональності» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»