Робоче місце оператора — це місце в сис-темі «людина—техніка», оснащене засобами відображення ін-формації, органами керування і допоміжним обладнанням, на якому здійснюється трудова діяльність. Правильна органі-зація робочого місця передбачає розв’язання таких основних завдань: • вибір раціональної робочої пози; • раціональне розміщення індикаторів і органів керування у відповідності з їх важливістю і частотою користування в межах поля зору і зон досягання; • забезпечення оптимального обзору робочого місця; • відповідність конструкції технічних пристроїв і робочих ме-блів антропометричним, фізіологічним і психологічним характе-ристикам людини; • відповідність інформаційних потоків можливостям людини щодо сприймання і переробки інформації; • забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов праці; • забезпечення умов для відпочинку оператора в процесі роботи. Основу робочого місця оператора здебільшого складає пульт управління. Він може бути фронтальної, трапецеподібної або багатокутникової форми. Фронтальна форма пультів застосовується тоді, коли є мож-ливість розмістити всі органи керування в межах максимальної та допустимої зон досягання, а індикатори — у межах зони центрального і периферійного бачення. Трапецеподібна форма пультів використовується в тих випа-дках, коли органи керування та індикатори неможливо розмісти-ти на пульті фронтальної форми. У цьому разі вони частково розміщуються на бокових панелях під кутом 90…120° відносно фронтальної панелі. Багатокутникова або напівкругла форма пультів застосову-ється за наявності великої кількості засобів відображення інфор-мації і органів керування. Бокові панелі розміщуються перпенди-кулярно до лінії обзору оператора. За великої кількості індикаторів інформаційна панель або табло можуть розміщуватися окремо від пульта управлін- ня, який, проте, не повинен закривати розміщені на панелі прилади. Безпосередній вплив на функціональний стан і працездатність оператора, а також надійність, швидкість і точність його роботи має виробниче середовище. Воно може бути комфортним, відно-сно дискомфортним, екстремальним та надекстремальним. Комфортне виробниче середовище забезпечує оптимальну динаміку працездатності людини і збереження її здоров’я. Порівняно дискомфортне виробниче середовище протя-гом певного часу забезпечує задану працездатність і збере-ження здоров’я працівника, однак викликає у нього неприємні суб’єктивні відчуття та функціональні зміни, які не виходять за межі норми. Екстремальне виробниче середовище призводить до зни-ження працездатності оператора і викликає функціональні зміни, які виходять за межі норми, але не ведуть до патологічних змін. Надекстремальне виробниче середовище призводить до па-тологічних змін в організмі працівника і створює неможливість виконання роботи. З метою зменшення несприятливого впливу елементів ви-робничого середовища на оператора при проектуванні систе-ми «людина—техніка—середовище» необхідно враховувати такі вимоги: • нормовані виробничі елементи при їх комплексній взаємодії не повинні негативно впливати на здоров’я людини при профе-сійній діяльності протягом тривалого часу (роки); • допустимі параметри несприятливих факторів за тривалі-стю та інтенсивністю впливу не повинні викликати протягом робочого дня зниження надійності і ефективності діяльності оператора. Раціоналізація діяльності оператора виходить з її алгоритміч-ного описування, тобто сукупності елементарних актів. Такими елементарними актами є оперативні одиниці сприймання або ви-тягнення з пам’яті образів, понять, суджень, а також дії (прості або складні), які мають закінчений характер в діяльності опера-тора. До останніх відносяться відлік показань прикладів, обчис-лювальні операції, увімкнення тумблерів і т. п. Оперативні одиниці можуть бути двох видів: • логічні (образ, поняття, судження), які використовуються як інформаційні одиниці; • оператори, тобто ті чи інші дії людини. Раціоналізація праці оператора передбачає оптимізацію інфо-рмаційних потоків, раціоналізацію трудових рухів і дій та відпо-відну організацію робочого місця.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Робоче місце оператора» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
