Сучасні уявлення про втому базуються на центрально-нервовій концепції. Обгрунтування її дав М. І. Сєченов, який, зокрема, підкреслював, що джерело відчуття втоми мі-ститься виключно в центральній нервовій системі, а не в працю-ючих м’язах, як це вважалося раніше. Відкритий ним феномен ефекту активного відпочинку свідчить саме про стан працездат-ності нервових центрів. Центрально-коркова концепція втоми розроблялась у працях І. П. Павлова, М. Є. Введенського, О. О. Ухтомського, М. І. Виноградова, П. К. Анохіна, С. О. Косилова, В. В. Розенблата та ін-ших. Вона отримала своє експериментальне підтвердження, яке зводиться до таких висновків: по-перше, нагромадження в м’язах молочної кислоти не є ос-новною причиною втоми, і в цілісному організмі людини втома не перебуває у прямій залежності від кількості метаболітів. Лю-дина втомлюється і при виконанні легкої і розумової роботи, ко-ли у м’язах не нагромаджується молочна кислота; по-друге, основна питома вага в механізмі втоми належить не периферійним, а центральним процесам, про що свідчать: • надзвичайно низька втомлюваність периферійних апаратів; • вплив на розвиток втоми стану центральної нервової систе-ми (емоції, автоматизм дій); • менша стомлюваність людини від мимовільної роботи порі-вняно з свідомо-вольовою роботою; • можливість виконання мимовільної роботи після повної втоми від довільної роботи; • зрушення в стані периферійних апаратів є вторинними і за-лежать від зміни в нервових центрах (робота м’язів змінюється під впливом розумової втоми). по-третє, первинна ланка центрального механізму має коркову природу. Чим менший рівень свідомого контролю за виконанням роботи, тобто чим менший рівень збудження, а отже, і затрат енергії кортикальних центрів при роботі, тим менше вона втом-лює, хоча характер м’язових навантажень і зусиль не змінюється; по-четверте, важливу роль у розвитку втоми відіграє процес гальмування в корковому центрі рухового апарату. Усе це підтверджує думку про основну роль центрального ме-ханізму розвитку втоми. У межах цього механізму первинною ланкою є зрушення в коркових центрах. Зрушення в стані коркових центрів зумовлюються багатьма причинами. Основна з них полягає в тому, що коркові центри, маючи найменший рівень працездатності, несуть велике наван-таження, пов’язане з переробкою різної інформації і регулюван-ням роботи всіх органів і систем організму, а саме: • в кору спрямовуються потоки аферентних імпульсів віднос-но трудового завдання; • кора формує імпульси щодо скорочення м’язів; • згідно з принципом зворотної аферентації в кору головного мозку надходить потік збуджень, які сигналізують про виконання програми дій відповідно до поставленої мети; • від працюючих м’язів надходять сигнали про хімічні зру-шення, що відбуваються в них під впливом виконуваної роботи; • аналогічні сигнали надходять від інших органів і систем, які забезпечують виконання роботи (серцево-судинної, ендокринної, дихання і т. ін.); • частина інформації виступає у вигляді результатів психічної діяльності мозку (пам’яті, уяви, мислення тощо); • величезний потік збуджень надходить від ретикулярної фор-мації, який підтримує необхідний тонус кори. Залежно від конкретних умов і характеру роботи вирішальни-ми можуть бути різні фактори втоми. Так, при виконанні динамі-чної і статичної роботи з локальними м’язовими навантаженнями переважаючими є потоки збудження, які безпосередньо пов’язані з виконанням трудових рухів. Силова робота і статичні напруження викликають швидку втому внаслідок інтенсивних потоків збуджень як від пропріо- і хеморецепторів м’язів, так і від коркових центрів при формуванні вольових імпульсів до скорочення м’язів. Виконання дуже важких робіт супроводжується нагромаджен-ня в м’язах і крові недоокислених продуктів, перевитратами вуг-леводних резервів, порушенням терморегуляції, що зумовлює ви-соку питому вагу в аферентних потоках імпульсів від хеморецепторів м’язів і судин. При напруженій розумовій і нервово-емоційній праці збу-дження асоціативних зон кори за законами домінанти посилю-ється потоками імпульсів від різних аналізаторів та ретикулярної формації. Зрушення в коркових центрах зумовлюються: • затратами ресурсів, характером відновлення їх під час робо-ти і розвитком гальмування; • нерівномірним зниженням лабільності різних елементів нер-вових центрів, що викликає дискоординацію робочих функцій і розвиток гальмівних процесів у коркових центрах.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Центрально-нервова концепція втоми» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
