Оцінка функціональних станів організму ба-зується на взаємодії різних функціональних систем як одиниць інтегративної діяльності мозку. Встановлено, що в процесі праці активізуються три функціональні системи, стрижнем яких є різні рефлекторні акти як реакції на дію відповідних подразників. Це основна, побічна і відновлювальна функціональні системи. Основна функціональна система — це рефлекторні акти у вигляді трудових рухів, дій, психічних процесів відповідно до ал-горитму конкретної трудової діяльності. Побічна функціональна система реалізується у вигляді реа-кцій людини на подразники, не пов’язані безпосередньо з трудо-вим процесом, а зумовлені факторами виробничого середовища, внутрішніми станами людини, тобто є сторонніми відносно основної функціональної системи. Відновлювальна функціональна система являє собою фізіо-логічні реакції організму у відповідь на вичерпність енергетич-них речовин. Це спеціальна, системно організована діяльність організму, яка займається нагромадженням енергетичних речо-вин, витрачених у процесі праці. Подразником для неї є відхи-лення від фізіологічних констант енергетичних речовин, зміни у складі крові, наявність продуктів розпаду тощо. Реалізація відно-влювальної функції здійснюється внаслідок процесу збудження, яке заставляє енергетичні речовини виходити з депо і надходити до робочих органів. Разом з тим відновлення працездатності здійснюється за участю процесу гальмування. Це зумовлюється тим, що будь-який орган не може одночасно виконувати свою специфічну функцію (наприклад, переробка інформації нервовою клітиною) і перекачувати до себе енергетичні речовини з депо. Тому процес гальмування блокує робочий акт і створює відпочи-нок функціональним одиницям, забезпечуючи відновлення їх енергетичного потенціалу. Ці три функціональні системи вступають між собою в нейро-фізіологічний конфлікт, оскільки несумісні в один і той же час. Однак, внаслідок координаційної функції мозку, трудова діяль-ність здійснюється ефективно. Але такий стан зберігається доти, доки мобілізація працездатності не виходить за межу. Тільки-но рівень мобілізації працездатності стає більшим, відновлювальна функціональна система набуває актуального значення і змінює напрямок регулюючої діяльності мозку. Відновлювальна функціональна система за допомогою проце-су гальмування блокує виконання трудового процесу, який ста-новить основну функціональну систему. Саме рівень загострення нейрофізіологічного конфлікту між основною і відновлювальною функціональними системами в процесі праці, зміни в працездат-ності на кожній стадії цього конфлікту зумовлюють відповідний функціональний стан організму.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Функціональні системи в процесі праці» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
