Різноманітну інформацію про зовнішнє і вну-трішнє середовище людина отримує за допомогою органів чуття у вигляді відчуттів. Відчуття — найпростіший психічний процес, суттю якого є відображення в корі головного мозку окремих властивостей предметів і явищ, що безпосередньо діють на органи чуття. В основі його лежить складний рефлекторний акт. Завдяки поєднан-ню сенсорних і моторних компонентів аналізаторний апарат відтво-рює об’єктивні властивості подразників, які діють на рецептор. Відчуття поділяються на зорові, слухові, рухові, смакові, ню-хові, температурні, органічні, вібраційні, кінестетичні, тактильні, відчуття рівноваги, прискорення тощо. У процесі праці активізуються аналізаторні функції працівни-ка, пов’язані з необхідністю розрізняти розміри деталей, кольори та їх відтінки, визначати лінійні і швидкісні величини знарядь і предмета праці, сприймати звукові і знакові сигнали та виділяти їх на фоні перешкод і т. ін. У деяких виробництвах велике зна-чення мають запахи і смакові якості продукції. Подразниками, що діють на органи чуттів працівників, є еле-менти виробничого середовища, умови праці, наслідками яких можуть бути як адаптація організму, так і перевтома або профе-сійне захворювання. Основними властивостями відчуттів є якість, інтенсив-ність, тривалість і просторова локалізація. Якість — це основна особливість даного відчуття, яка від-різняє його від інших відчуттів. Так, слухові відчуття відзна-чаються висотою, тембром, звучністю, зорові — кольоровим то-ном, насиченістю і т. ін. Інтенсивність відчуття характеризується силою відпо- відного подразника і функціональним станом рецептора. Тривалість відчуття визначається часом дії подразника та його інтенсивністю. На основі відчуттів виникає уявлення про локалізацію подразника у просторі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Відчуття та їхні основні властивості» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
