Статична і динамічна робота. Фізіологічні відмінності між ними
У процесі праці людина виконує різноманіт-ні рухи, пов’язані як з переміщенням предметів і знарядь праці з певною швидкістю та переборенням певної їх протидії, так і з урівноважуванням якоїсь протидії за умови нерухомого поло-ження частин тіла (утримання вантажу, тиск на нерухому повер-хню, здавлювання). Режими м’язової діяльності при цьому різні. Розрізняють три такі режими: • ізотонічний, коли напруження м’яза залишається постійним, а довжина його змінюється (зменшується); • ізометричний, коли довжина м’яза залишається постійною, а напруження зростає; • ауксотонічний (змішаний), коли м’яз змінює напруження і скорочується (найпоширеніший). Робота, при якій напруження м’язів розвивається без змі-ни їх довжини і без активного переміщення у просторі рухо-вих ланок, називається статичною. Статичні напруження лю-дини у процесі праці пов’язані з підтриманням у нерухомому стані предметів і знарядь праці, а також підтриманням робочої пози. Залежно від характеру діяльності м’язів статична робота поділяється на два види: • статична робота, яка здійснюється шляхом активної протидії силам, що виводять тіло або його частини з рівноваги. Збережен-ня рівноваги досягається внаслідок тетанічного напруження м’язів під дією потужних нервових імпульсів і пов’язане з вели-кими витратами енергії; • статична робота, при якій тіло, змінюючи позу, знаходить нове положення рівноваги і пристосовується до сил, які діють на нього. Така робота забезпечується особливим станом м’язів — тонусом. М’язовий тонус — це тривале, без ознак швидкої втоми, напруження скелетних м’язів, яке забезпечує підтримання пози людини. Отже, при тонусі м’язова робота виконується під дією слабих нервових імпульсів, характеризується меншими затрата-ми енергії і може тривати довгий час. Робота, при якій напруження м’язів супроводжується змі-ною їхньої довжини і переміщенням у просторі тіла або яко-їсь ланки рухового апарату, називається динамічною. На від-міну від статичної роботи, яка вимірюється часом підтримання м’язового напруження (кгс/с), динамічна робота вимірюється по-казниками механічної роботи — кілограм-метрами (кг • м), тобто має зовнішній ефект. Водночас більш втомливою є статична робота, оскільки по-стійне напруження однієї і тієї ж м’язової групи супроводжується зменшенням у ній кровообігу, що не забезпечує своєчасного оки-слення продуктів розпаду. Під час динамічної роботи м’язові на-пруження перегруповуються, що сприяє відновленню працездат-ності м’язів у процесі праці. Доведено, що напруження при статичній роботі в 5 разів пере-вищує напруження, викликане динамічною роботою. На віднов-лення енергії в разі статичної роботи необхідно в 3—4 рази біль-ше часу, ніж у разі динамічної. Тому статичне навантаження, яке виникає при маніпулюванні органами керування, не повинно пе-ревищувати 15 % максимального зусилля руки (ноги) за даної робочої пози. При зусиллях понад 25 % від максимального втома настає че-рез 5 хв, а при зусиллях, що перевищують 50 % максимального, м’яз витримує статичне напруження не довше як 1 хв. Динамічна робота — найпоширеніший вид діяльності рухово-го апарату людини у процесі праці — характеризується швидки-ми, точними, координованими рухами і завжди поєднується зі статичною роботою, внаслідок чого утворюються складні рухові ансамблі. Наприклад, механізована праця верстатника характери-зується координованими динамічними рухами рук і великим ста-тичним напруженням ніг, точністю вимірювань і напруженням зорового аналізатора.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Статична і динамічна робота. Фізіологічні відмінності між ними» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
