Права людини регулюються як внутрішньодержавним, так і міжнародним правом. Стаття 55. Конституції України говорить: «Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів європейських і міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна». Міжнародний захист прав людини набуває, особливо останнім часом,великого значення. Організаційна структура європейської системи захисту прав людини: 1. Європейська комісія з прав людини (складається з 43 чоловік, що обираються строком на 3 роки). 2. Європейський суд з прав людини — єдиний юрисдикцій-ний орган, який працює на постійній основі — всього 39 суддів (у його складі діє Велика палата — 17 суддів, що займається питаннями внутрішньосудової апеляції); 3. Комітет міністрів Ради Європи — функції обмежуються лише наглядом за виконанням остаточних постанов Європейського суду. Усі вони є суб'єктами формування європейського права як органічного «сплаву» англо-американського і континентального типів правових систем, їх статутна форма (Європейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини, Статути Комісії та Суду, Процедурні правила роботи Комісії та Суду) має прецедентный зміст. Європейська система захисту прав людини включає дві можливості (два права): • можливість (право) особи подавати індивідуальні петиції; • право держав — учасниць Європейської системи захисту прав людини ініціювати провадження у справах про порушення прав будь-яких людей, включаючи іноземців. Перш ніж подавати петицію, необхідно попередньо вичерпати усі внутрішні засоби захисту, які відповідають загальновизнаним нормам міжнародного права, а також додержання строків давності — від дня винесення остаточного рішення національною владою має пройти не більш ніж 6 місяців. Петиція повинна бути прийнятною, а саме: - не може бути анонімною; - не може повторювати петицію, яка раніше вже аналізувалася судом або є предметом іншої процедури міжнародного розгляду; - не повинна суперечити за змістом положенням Конвенції або Протоколу до неї; - повинна бути достатньо обгрунтованою та правомірною. Стадії розгляду справи в Європейському суді: 1 — розгляд питання про прийнятність чи неприйнятність індивідуальних петицій і скарг, поданих у встановленому порядку державами-учасницями Європейської системи захисту прав людини форма — рішення 2 - розгляд справи по суті, включаючи процедуру дружнього врегулювання форма -рішення 3 - вирішення справи, результатом якого є юридичне оформлення Палатою суду форма — постанова Право сторін на апеляцію здійснюється шляхом її подання до Великої Палати суду протягом трьох місяців від дня винесення постанови звичайною Палатою суду. Постанова Палати суду є остаточною, якщо: 1) сторони заявили, що не звертатимуться з проханням про направлення справи до Великої Палати; 2) через три місяці після винесення постанови звичайною Палатою відсутнє прохання про направлення справи до Великої палати; 3) комітет Великої палати відхилив таке прохання.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міжнародний захист прав людини» з дисципліни «Теорія держави і права»
