У процесі перевезення, зберігання і реалізації товарів у торгі-вельній діяльності можуть виникати втрати товарів. Вони поді-ляються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать втрати товарів у результаті приро-дного убутку, тобто впливу на них об’єктивних природних фак-торів (усушка, розпилення, витікання, бій тощо) при нормальних умовах перевезення, зберігання і реалізації. Ненормовані втрати — це нестачі та інші втрати товарів по-над встановлені норми. Норми природного убутку продовольчих і непродовольчих това-рів встановлені відповідними нормативними актами, що діють на те-риторії України. Більшість з них видані за часів Радянського Союзу. Нові нормативні акти Україною ще не прийняті. Однак постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Со-юзу РСР» встановлено, що до прийняття відповідних законодавчих актів України на території країни застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Це ж підтверджено і Листом Мінекономіки України від 19.10.2000 р. № 55-25/324 «Про можливість застосування в господарській діяльності норм природного убутку продовольчих товарів». Таким чином, до прийняття нових норм природного убутку підприємства України керуються старими нормами в частині, що не суперечить чинному законодавству. Окремі нормативні акти (наприклад, наказ Мінторгу СРСР від 02.04.1987 № 88 «Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та Інструкції з їх застосування») передбачають норми природного убутку окремо як для пунктів реалізації продовольчих товарів, так і для пунктів їх зберігання (відокремлених від торгових точок структурних підрозділів тор-гівельних підприємств — продовольчих складів і баз). Норми природного убутку продовольчих і непродовольчих това-рів, встановлені відповідними нормативними актами, є граничними і застосовуються лише у тому разі, коли при прийманні товарів або при інвентаризації виявлена їх нестача. Якщо нестачі немає, норми природного убутку не застосовуються і нестача не списується. Облік нестачі товарів, виявленої при придбанні товарів. По-ложенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» перед-бачено, що понаднормовані втрати (нестачі) запасів не включа-ються до їх первинної вартості, а відносяться на витрати діяльності того періоду, в якому вони були здійснені або встановлені. Що ж до нестачі матеріальних цінностей у межах природного убутку, вияв-лених при прийманні, то прямих рекомендацій Положення (стан-дарт) 9 не містить. Тому такі нестачі можуть бути включені прямо до складу витрат або до первинної вартості придбаних запасів. На думку економістів, вартість природних втрат матеріальних цінностей при перевезенні доцільно включати в первинну вартість придбаних запасів, оскільки нестача таких цінностей є природним явищем, а Положення (стандарт) 9 не забороняє відносити нормо-вані втрати цінностей на збільшення первинної вартості запасів. Крім того, згідно з п. 9 цього Положення первинна вартість при-дбаних запасів включає суму, сплачену постачальнику згідно з до-говором. Отже, підприємство-покупець, перерахувавши постача-льнику кошти (наприклад, 10 000 грн), а отримавши внаслідок природного убутку при перевезенні меншу кількість товару (на-приклад, на 9800 грн), не може вимагати від постачальника допос-тавки або відшкодування (200 грн). Отже, різниця, що утворилася внаслідок природного убутку при перевезенні товарів (200 грн), підлягає списанню на збільшення вартості придбаних запасів. Природний убуток розраховується за кожним видом (на-йменуванням) запасів. За рахунком-фактурою постачальника на адресу торгового підприємства відвантажено товарів відпускною вартістю 60 000 грн (у тому числі ПДВ — 10 000 грн). При прийманні виявлено нестачу товарів на суму 600 грн (у тому числі ПДВ — 100 грн). Норми природних втрат при перевезенні таких товарів автотранспортом від підприємства-виробника до складу торгового підприємства встановлені в розмірі 0,3 %. За наявності належно оформленого акта на природний убуток може бути списано товарів на суму 180 грн (60 000 • 0,3 : 100), у тому числі ПДВ — 36 грн. Перевищення норми природного убутку товарів при перевезенні становить 420 грн (600 грн – 180 грн). На цю суму транспортній організації, торговим підприємством пред’явлена претензія, яка нею визнана. Облік нестачі товарів при зберіганні і реалізації. Нестача товарів при зберіганні і реалізації, виявляється як правило, при інвентаризації, порядок проведення якої регламентується Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.1994 № 69. Основним завданням проведення інвентаризації є: — виявлення фактичних залишків товарів і дотримання умов їх зберігання; — виявлення залежаних товарів, що не користуються попитом споживачів, для прийняття відповідних заходів керівництвом; — перевірка реальності показників обліку з фактичною наявністю товарних залишків і усунення розходжень (якщо вони мали місце). Інвентаризація товарів проводиться не рідше одного разу на рік (але не раніше 1 жовтня); дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів та виробів з них — не рідше двох разів на рік (за станом на 1 січня та 1 квітня за місцями їх зберігання); продуктів харчу-вання і спирту — не менше одного разу за квартал. Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення, перелік товарно-матеріальних цінностей, що підлягають інвента-ризації під час здійснення кожної з них, визначаються керівни-ком (власником) підприємства, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим: — перед складанням річного звіту; — при зміні матеріально-відповідальних осіб; — при виявленні фактів крадіжок або псування цінностей; — за рішенням судових та слідчих органів; — після пожежі, стихійного лиха тощо. Інвентаризація товарних залишків проводиться інвентаризацій-ною комісією, призначеною наказом керівника (власника) підпри-ємства за обов’язковою участю головного бухгалтера. Очолює ко-місію керівник (або його заступник), який несе повну відповідальність за своєчасне та якісне проведення інвентаризації. До початку інвентаризації в бухгалтерії повинно бути закін-чено опрацювання всіх документів по надходженню і відпуску товарів, здійснено відповідні записи в облікові реєстри і виведено залишки на рахунках на день інвентаризації. На складах та інших місцях зберігання товари повинні бути роз-міщені за назвами, сортами, розмірами. На них мають бути вивішені ярлики з інформацією про ціну, кількість, сорт, вагу або міру. Матеріально-відповідальні особи до початку інвентаризації по-винні дати розписку в тому, що всі прибуткові і видаткові докуме-нти ними здані до бухгалтерії і що ніяких неоприбуткованих або несписаних на видаток цінностей у них немає. Після цього інвен-таризаційною комісією ніякі документи до уваги не приймаються. Дані інвентаризації записуються комісією в інвентаризаційні описи (форму № інв-12, № інв-13), які складаються в двох примірниках і підписуються головою та членами комісії. Матеріально відповідальні особи на кожному описі пишуть розписку такого змісту: «Всі цінності, проіменовані в даному описі з №… по №…, перевірені комісією в натурі у моїй присутності і внесені до опи-су, в зв’язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, перелічені в описі, знаходяться на моєму відповідаль-ному зберіганні». Один примірник інвентаризаційного опису залишається у ма-теріально відповідальної особи, а другий — передається до бух-галтерії, де фактичні залишки товарів, зафіксовані в інвентариза-ційному опису, звіряються з даними бухгалтерського обліку. Товари, по яких виявлено розходження (нестачі, лишки), запису-ються у порівняльну відомість, а матеріально відповідальні особи повинні дати інвентаризаційній комісії письмове пояснення про причини їх виникнення. Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентариза-ційних різниць комісія оформляє протоколом, який повинен бути затверджений керівником підприємства в п’ятиденний строк піс-ля закінчення інвентаризації. У будь-якому випадку, якщо за результатами інвентаризації виявлені розбіжності між фактичною наявністю запасів і обліко-вими даними, повинен бути виданий наказ керівника підприємства, згідно з яким в обліку виправляються всі виявлені розбіжнос-ті, а результати включаються до звіту того періоду, в якому була закінчена інвентаризація. Лишки товарів, виявлені при інвентаризації, приймаються на облік записами: 1) в обліку товарів за покупними цінами (в оптових підприємствах): Дебет рахунку 281 «Товари на складі» Кредит рахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності»; 2) в обліку товарів за продажними цінами (роздрібна торгівля): Дебет рахунку 282 «Товари в торгівлі» (на вартість товарів за продажними цінами) Кредит рахунку 285 «Торгова націнка» (на суму торгової на-цінки на ці товари) Кредит рахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» (на покупну вартість товарів). Для списання нестачі товарів, виявленої при інвентаризації, перш за все визначають її характер — нормовані втрати (в межах норм убутку) чи ненормовані. Природний убуток товарів при зберіганні і реалізації спису-ється за фактичними розмірами, але не вище встановлених норм (оскільки ці норми є граничними) і за тими цінами, за якими то-вари були оприбутковані. Торгові підприємства можуть застосовувати порядок норму-вання природних втрат у процентах до товарообороту, виходя-чи із структури товарообороту, фактичного рівня природних втрат товарів, тривалості їх зберігання, обсягу реалізації тощо. За середньою нормою природних втрат товарів і обсягу товарообо-роту бухгалтерія визначає вартість природних втрат за міжінвен-таризаційний чи звітний період. Потоварні норми при цьому ме-тоді зберігаються як розрахункові. При цьому норми природних втрат застосовуються лише до товарів, придбаних за міжінвента-ризаційний період, незалежно від строку зберігання. На сьогодні норми природного убутку товарів визначаються з урахуванням ПДВ і торгової націнки. Так, якщо за звітний період торговим підприємством реалізовано товару на суму 150 000 грн. (у тому числі ПДВ — 20 000 грн, торгова націнка — 30 000 грн), а норма природного убутку цієї групи товарів встановлена у роз-мірі 0,4 %, то сума природного убутку товару в цінах реалізації становить 600 грн (150 000 • 0,4 : 100). При обчисленні розміру природного убутку товарів у межах встановлених норм береться до уваги те, що природні втрати не нараховуються на штучні, фасовані товари, які надходять в упаковці виробника (наприклад, кондитерські вироби в дрібній розфасовці, товари у вакуумній упаковці тощо). Норми природ-них втрат не поширюються також на товари, списані за актами , повернені постачальникам, передані іншим підприємствам, а також на фактичний залишок товарів за даними останньої інве-нтаризації. До норм природних втрат не включаються також додаткові витрати торгових підприємств, зумовлені специфічними власти-востями окремих товарів, умовами їх поставки або реалізації: — нормовані відходи, що утворюються при підготовці до про-дажу ковбасних виробів і м’ясокопченостей; зачистки вершково-го масла тощо; — різного роду втрати, що утворюються внаслідок псування товарів, пошкодження тари, завісу тари (різниця між фактичною вагою тари і вагою за трафаретом); — фактичні додаткові витрати, пов’язані з реалізацією товарів у магазині самообслуговування та ін. Оскільки в торгових підприємствах обороти по реалізації окремих товарів не ведуться, то природні втрати за встановлени-ми потоварними нормами визначаються в такому порядку: до су-ми втрат у межах норм природного убутку на залишок товарів за даними останньої інвентаризації додають втрати на товари, що надійшли, і віднімають втрати на товари, які вибули (повернені постачальникам, списані за актами, передані іншим підприємст-вам тощо), а також на фактичний залишок товарів за даними останньої інвентаризації. Принциповою відмінністю в обліку природного убутку при зберіганні і реалізації товарів від обліку при придбанні товарів є те, що товар уже вибув (проданий) і відповідно первинна ва-ртість його не може бути збільшена. Пунктом 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» встановлено, що нестачі і втрати від псування цінностей незалежно від при-чини їх виникнення і розмірів збільшують інші операційні ви-трати підприємства. Звідси в бухгалтерському обліку вартість нестачі товарів вна-слідок природного убутку і понаднормованих втрат виявлена за результатами інвентаризації, списується на витрати діяльності в періоді їх виявлення записом: Дебет рахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кредит рахунку 281 «Товари на складі». В роздрібній торгівлі товари обліковуються за продажними (роздрібними) цінами. До витрат діяльності товарні втрати підля-гають включенню за цінами придбання (без торгової націнки). Різниця, що утворюється при такому списанні, покривається за раху-нок торгової націнки, яка в бухгалтерському обліку відображається записом: Дебет рахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» (на вартість товарів за цінами придбання) Дебет рахунку 285 «Торгова націнка» (на суму торгової націнки, що відноситься до нестачі товарів) Кредит рахунку 282 «Товари в торгівлі» (на вартість нестачі товарів за продажними цінами). Нестача товарів понад норму природного убутку, а також товарів, по яких природний убуток не нараховувався (фасовані товари, товари у вакуумній упаковці тощо), підлягає відшкоду-ванню винними особами. Якщо на час виявлення нестачі товарів винні особи не встановлені, то вартість таких нестач і втрат від псування цінностей відо-бражається на забалансованому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після встановлення осіб, винних у такій нестачі, кредитують рахунок 072 й одночас-но вартість нестачі відносять на винних осіб записом: Дебет рахунку 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» Кредит рахунку 716 «Відшкодування раніше списаних ак-тивів». Розмір збитку, нанесеного підприємству внаслідок нестачі і псування товарних цінностей, що підлягає відшкодуванню винни-ми особами, визначається за спеціальним розрахунком, передба-ченим Законом України «Про визначення розміру збитку, нане-сеного підприємству, установі, організації розкраданням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей» від 06.06.1995 № 217 та Порядком визначення розміру збитку від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 22.01.1996 № 116 (з наступними змінами і доповненнями). Згідно із Законом України № 217 збиток, нанесений підприєм-ству (установі, організації) працівниками, які виконують опера-ції, пов’язані з придбанням, продажем, обміном, зберіганням до-рогоцінних металів, дорогоцінних каменів, а також здійснюють валютні операції і винні в розкраданні, псуванні і нестачі ціннос-тей, визначається в таких розмірах: — дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, алмазних ін-струментів і порошків з природними алмазами — у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, які діяли на день вияв-лення завданого збитку; — вартості оброблених дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів у потрійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, які діяли на день виявлення завданого збитку; — іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті — в сумі, еквівалентній по-трійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перера-хованій у валюту України за обмінним курсом НБУ, що діяв на день виявлення завданого збитку. По інших цінностях (крім дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей) визначення розміру збитку від не-стачі і псування з вини матеріально відповідальних осіб регламе-нтується Порядком № 116. Згідно з цим Порядком розмір збитку, завданого підприємству від розкрадання і псування матеріальних цінностей, встановлюється за балансовою вартістю цих ціннос-тей з урахуванням індексів інфляції (які щомісячно визначаються Держкомстатом України), відповідного розміру ПДВ й акцизного збору. Так, якщо балансова вартість нестачі певного виду товару 1000 грн, індекс інфляції — 1,1, ставка ПДВ — 20 %, а коефіці-єнт, який застосовується по даній групі товарів — 3, то сума збитку, що підлягає відшкодуванню винними особами, дорівнює 3900 грн [(1000 × 1,1 + 200) × 3]. Різниця між балансовою вартіс-тю нестачі товарів і визначеною сумою збитку дорівнює відповідно 2900 грн (3900 – 1000). У бухгалтерському обліку на обчислену суму, що підлягає відшкодуванню винними особами, як зазначалося раніше, здійс-нюють запис по дебету рахунку 375 «Розрахунки по відшкоду-ванню завданих збитків» і кредиту рахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів». Відшкодування винними особами вартості нестачі товарно-матеріальних цінностей у визначеній сумі відображається записом: Дебет рахунку 301 «Каса в національній валюті» (на суму го-тівки, внесеної в касу підприємства) Дебет рахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» (якщо керівником підприємства прийнято рішення про утримання вар-тості нестачі цінностей із заробітної плати винної особи) Кредит рахунку 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків». Із суми, сплаченої винними особами, відшкодовуються збит-ки, нанесені підприємству нестачею (псуванням) цінностей, а решта суми (різниця між сумою відшкодування і балансовою вартістю нестачі цінностей) підлягає перерахуванню до бюджету, що в бухгалтерському обліку відображується записом: Дебет рахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» Кредит рахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами». При інвентаризації товарних запасів можуть бути виявлені та-кож випадки пересортиці, тобто відпуск замість одного виду (сорту) товарів іншого. При регулюванні інвентаризаційних різ-ниць взаємний залік лишків і нестачі товарів, які виникають вна-слідок пересортиці, може бути допущений у порядку винятку, якщо пересортиця відбулася: — у однієї і тієї ж матеріально-відповідальної особи; — за один і той же період; — товарів одного і того ж найменування (якщо товари мають подібний зовнішній вигляд або упаковані в однакову тару і від-пускаються без розпакування тари). Однак різниця у вартості нестач і лишків при більшій вартості нестач списується на рахунок винних у пересортиці осіб і з них стягується. Якщо винуватці пересортиці не встановлені, то сума різниці розглядається як нестача товарів понад норму природного убутку з віднесенням її на витрати операційної діяльності під-приємства. При цьому в протоколі інвентаризаційної комісії має бути наведено обґрунтування, чому сума різниці у вартості не-стачі і лишків товарів, яка виникла в результаті пересортиці, не може бути віднесена на матеріально відповідальних осіб. Перевищення вартості надлишку товарів над вартістю нестачі, яка виникає в результаті пересортиці, зараховується до складу доходів від операційної діяльності. відображення в обліку результатів інвентаризації товарних запасів у роздрібній торгівлі наведено в табл. 1. Таблиця 1 ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ У РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ № з/п Зміст господарської операції Сума, грн Дебет рахунку Кредит рахунку 1 Списано вартість нестачі товарів, виявленої при ін-вентаризації, в межах норм природного убутку при зберіганні і реалізації за облі-ковими (роздрібними) цінами 15 000 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» 282 «Товари в торгівлі» 2 Списано суму торгової на-цінки, що відноситься до нестачі товарів (для коригу-вання роздрібної ціни товарів до ціни придбання) — сторно 3000 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» 285 «Торгова націнка» 3 Списано вартість нестачі товарів, виявленої при інвен-таризації, понад норми природного убутку за обліковими (роздрібними) цінами 2600 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» 282 «Товари в торгівлі» 4 Списано суму торгової на-цінки, що відноситься до зазначеної нестачі товарів — сторно 600 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» 285 «Торгова націнка» 5 Відкориговано суму подат-кового кредиту по ПДВ, що відноситься до вартості не-стачі товарів понад норму природного убутку 200 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» 641 «Розрахунки за податками» 6 Відображено вартість не-стачі товарів понад норму природного убутку, по якій винні особи не встановлені (за ціною придбання) 2000 072 «Невідшкодова-ні нестачі і втра-ти від псування цінностей» — 7 Віднесено на встановлених винних осіб суму збитку, нанесеного підприємству нестачею товарів, визначе-ну за спеціальним розрахунком, передбаченим Поряд-ком № 116 7800 375 «Розрахунки по відшкодуванню завда-них збитків» 716 «Відшкоду-вання раніше списаних активів» Закінчення табл. 1 № з/п Зміст господарської операції Сума, грн Дебет рахунку Кредит рахунку 8 Відображено зменшення невідшкодованих нестач і втрат від псування товарів 2000 — 072 «Невідшкодо-вані нестачі і втрати від псування цінностей» 9 Внесено в касу торгового підприємства матеріально відповідальними особами у від-шкодування вартості нестачі товарів у визначеній сумі 7800 301 «Каса в національній валюті» 375 «Розрахунки по відшкодуванню завда-них збитків» 10 Відображено суму, що під-лягає перерахуванню до бюджету (різниця між від-шкодованою сумою і бала-нсовою вартістю нестачі товарів) 5800 716 «Відшкоду-вання раніше списаних активів» 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» 11 Оприбутковано лишки то-варів, виявлені при інвен-таризації: — вартістю за цінами придбання 3000 282 «Товари в торгівлі» 719 «Інші доходи від операцій-ної діяльності» — на суму торгової націнки, що відноситься до цих товарів 900 282 «Товари в торгівлі» 285 «Торгова націнка»
У податковому обліку відповідно до п. 8 і 9 Положення (стан-дарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» придбані запаси зара-ховуються до валових витрат підприємства за первинною вартіс-тю. Природний убуток збільшує первинну вартість запасів і не виключається зі складу валових витрат (Лист ДПАУ від 22.02.2001 р. № 2259/7/15-1117). Якщо придбання і реалізація то-вару відбувається в одному податковому періоді, то валові витра-ти, збільшені при одержанні товару, згідно з п. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не коригуються і при-родний убуток з них не виключається. Оскільки зміна валових ви-трат на суму природного убутку не відбувається, суму ПДВ сплаче-ну (нараховану) при придбанні товарів, не коригують і відповідно до п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» вклю-чають до складу податкового кредиту звітного періоду. Втрати товарів понад норму природного убутку не вважають-ся витратами, пов’язаними з проведенням господарської діяльно-сті підприємства. Тому такі нестачі товарів не підлягають вклю-ченню до складу валових витрат, і підприємство втрачає право на податковий кредит, що відноситься до вартості нестачі товарів понад норму природного убутку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Облік товарних втрат у торгівлі» з дисципліни «Бухгалтерський облік в галузях народного господарства»
