У ст. 13 Закону України «Про заставу» зазначено, що норми цієї статті не поширюються на право податкової застави, яке ре-гулюється податковим законодавством. Тому можна зробити ви-сновки, що, відповідно до податкового законодавства України, податкова застава є інститутом фінансового права, регулюється податковим законодавством і суттєво відрізняється від застави в цивільно-правовому розумінні. Зазначається, що податкова за-става виникає з метою захисту бюджетних споживачів і встанов-люється щодо активів платників податків, які мають податковий борг. Сутність податкової застави полягає в тому, що платник пода-тків, активи якого знаходяться в податковій заставі, розпоряджа-ється ними, за виключенням операцій, що підлягають письмово-му узгодженню з податковим органом. До таких операцій відносять, наприклад, будь-які види відчуження або ліквідацію заставленого майна. Таким чином, право власності платника по-датку на такі активи суттєво обмежується. Підставою виникнення податкової застави, згідно з українським законодавством, є одно-стороннє рішення податкового органу. Припинення податкової застави відбувається за наявності певних обставин, наприклад, смерть платника податків, прийняття рішення про арешт активів, закінчення строків давності щодо по-даткового боргу. Також підставою припинення податкової застави є отримання договору поруки від банку — резидента на повну суму податково-го боргу платника податку. У такому разі банк — поручитель на-буває всіх прав та обов’язків платника податку щодо строків по-гашення податкового боргу й оскарження дій податкового органу. Виключним способом забезпечення можливості погашення податкового боргу є адміністративний арешт активів. Підстави такого арешту є різними, наприклад, порушення правил відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі, відмова від проведення податкової перевірки, відсутність сві-доцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяль-ності. Таким чином, адміністративний арешт активів в Україні є не тільки способом забезпечення податкового обов’язку в пря-мому розумінні, але й заходом державного примусу щодо порушників правил різного характеру, які встановлюються для суб’єктів господарювання в Україні. Суб’єктами, до яких засто-совується арешт активів (майна), є як юридичні, так і фізичні особи, що з погляду деяких авторів неправильно, оскільки будь-який арешт як фізичної особи, так і її майна, необхідно проводи-ти за рішенням суду. Суть же адміністративного арешту активів полягає в забороні платнику податків здійснювати будь-які дії щодо таких активів, крім охорони, зберігання, підтримання в на-лежному функціональному та якісному станах. Припинення адміністративного арешту активів відбувається у зв’язку з відміною рішення керівника податкового органу про такий арешт, погашенням податкового боргу платника, ліквідацією плат-ника, закінченням граничного строку накладення адміністративного арешту. Арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин із часу підписання відповідного рішення про його накладення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Способи забезпечення податкового боргу» з дисципліни «Податкове право»
