Застосована в бюджетному законодавстві систематизація пла-тежів на податкові й неподаткові побудована за формальними критеріями й не дає розуміння сутнісних відмінностей між окре-мими платежами. Таким же, по суті, є підхід і податкового зако-нодавства, яке не робить різниці між податком, збором, іншими видами обов’язкових платежів. Тобто, виходячи з нормативного визначення податку, збору, іншого обов’язкового платежу відпо-відно до ст. 2 «Про систему оподаткування», усі ці платежі за юридичним визначенням і статусом є рівними та підлягають єди-ному режиму правового регулювання податкової системи. Проте насправді відмінності між окремими видами обов’язкових платежів, безумовно, існують, і їхнє неврахування часом призводить до цілком конкретних юридичних наслідків. Потреба визначення відмінностей між окремими видами обов’язкових платежів обґрунтовується необхідністю правильного їхнього розу-міння суб’єктами як сфери правозастосування — платниками й податковими органами, так і сфери правотворчості — законодав-цями. Як приклад такого нехтування відмінностями між окремими видами обов’язкових платежів можна навести нині вже, щоправ-да, не чинну редакцію кримінальної статті за номером 148-2 під назвою «Ухилення від сплати податків». У процесі правозастосу-вання виявилось, що термін «податки» у цьому випадку може бу-ти застосований лише у вузькому розумінні, тобто як специфіч-ний платіж, один із різновидів обов’язкових платежів системи оподаткування, а не в широкому розумінні як родове поняття щодо всіх обов’язкових платежів системи оподаткування, яке, очевидно, мав на увазі законодавець. Подібний приклад маємо і в ст. 74 Конституції України, яка забороняє проведення референ-думів щодо законопроектів із питань податків, бюджету та амніс-тії. Широке розуміння терміна «податки», яке, очевидно, мав на увазі законодавець, у цьому разі є сумнівним або щонайменше вимагає додаткового тлумачення. Очевидно, що до родового по-няття стосовно платежів системи оподаткування доцільно засто-сувати термін «обов’язковий платіж», що випливає з тексту За-кону України «Про систему оподаткування». Отже, потреба розмежування окремих видів обов’язкових пла-тежів є не суто теоретичною, але й значною мірою практичною. Оскільки законодавчі визначення не дають чіткого розмежу-вання окремих видів обов’язкових платежів, то природно, що цю справу намагається вирішити наука податкового права. Слід зазначити, що наукові підходи до систематизації обов’язкових платежів ґрунтуються переважно на сутнісних кри-теріях, на відміну від законодавчих підходів, які більшою мірою є формальними.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Розмежування окремих видів обов’язкових платежів» з дисципліни «Податкове право»
