Під обставинами, що обтяжують чи пом’якшують відпо-відальність, розуміють певні фактори, що стосуються особи винного, його ставлення до вчиненого, які, відповідно, зменшу-ють чи підвищують суспільну небезпеку злочину і злочинця. До обставин, які пом’якшують покарання, належать (ч. 1 ст. 66 КК): 1) з’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; 2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення злочину неповнолітнім; 4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності; 5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімей-них чи інших обставин; 6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність; 7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилю-вання, викликаного неправомірними або аморальними діями по-терпілого; 8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності; 9) виконання спеціального завдання з попередження чи роз-криття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передба-чених КК. Наявність пом’якшуючих обставин свідчить про менший сту-пінь небезпечності винного і дає суду підстави призначити йому менш суворе покарання. За певних умов ці обставини можуть бу-ти підставою для призначення покарання у розмірі, нижчому від найнижчої межі санкції статті Особливої частини КК (ч. 1 ст. 69 КК), для непризначення додаткового покарання, якщо воно пе-редбачене санкцією статті як обов’язкове (ч. 2 ст. 69 КК) або як факультативне. Перелік передбачених ст. 66 КК пом’якшуючих обставин не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати таки-ми, що його пом’якшують, й інші обставини, крім зазначених у ч. 1 ст. 66 (ч. 2 ст. 66 КК). Якщо будь-яка з обставин, що пом’якшує покарання, передбаче-на у статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призна-ченні покарання як таку, що його пом’якшує (ч. 3 ст. 66 КК). При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються (ч. 1 ст. 67 КК): 1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; 2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (ч. 2 чи 3 ст. 28 КК); 3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релі-гійної ворожнечі або розбрату; 4) вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим служ-бового або громадського обов’язку; 5) тяжкі наслідки, завдані злочином; 6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані; 7) вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності; 8) вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріаль-ній, службовій чи іншій залежності від винного; 9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством; 10) вчинення злочину з особливою жорстокістю; 11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій; 12) вчинення злочину загальнонебезпечним способом; 13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкоголь-ного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Обставини, які обтяжують покарання, свідчать про підвищену небезпечність вчиненого злочину й особи винного, що дає під-стави суду призначити йому покарання найбільш суворе з мож-ливого. За наявності обтяжуючих обставин суд може: • призначити більш суворе покарання в межах одного виду; • за альтернативної санкції обрати більш суворий вид покарання; • призначити додаткове покарання, передбачене санкцією як факультативне; • обрати принцип, за яким призначене остаточне покарання буде найсуворішим (наприклад, не принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, а принцип часткового чи повного складання); • не застосувати звільнення від відбування покарання в по-рядку ст. 75 КК. При призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в цьому переліку. Отже, перелік обставин, що обтяжують покарання, слід вважати вичерпним (ч. 2 ст. 67 КК). У той же час суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати за фактичної наявності деякі із зазначених у цьому переліку обставин такими, що обтяжують покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку (ч. 2 ст. 67 КК). До таких від-носяться обставини, викладені у пунктах 1, 3, 4, 5, 8, 11, 13 зазна-ченого переліку. За наявності у справі обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12 ч. 1 ст. 67 КК, закон зобов’язує суд вра-хувати їх при призначенні покарання. Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбаче-на у статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при при-значенні покарання як таку, що його обтяжує (ч. 4 ст. 67 КК).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання» з дисципліни «Кримінальне право України»
