Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними ча-стинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден із яких її не було засуджено (ч. 1 ст. 33 КК). Визначення сукупності не враховує злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом. Головною ознакою сукупності злочинів за чинним КК є те, що нею передбачаються лише випадки множинності різнорідних зло-чинів. Види сукупності: • реальна; • ідеальна. Реальна сукупність злочинів — це вчинення різних чи подіб-них дій, кожна з яких являє собою самостійний злочин. Ідеальна сукупність злочинів — це вчинення однією і тією ж дією двох або більше злочинів, передбачених різними статтями КК. Наприклад, вчинення хуліганства та заподіяння при цьому потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Ознаки ідеальної сукупності злочинів: 1) злочини вчиняються одним діянням; 2) вчинення відбувається одночасно; 3) діяння вчиняються в одному місці; 4) наслідки передбачають відповідальність за різними стаття-ми КК. Відміни ідеальної та реальної сукупності: 1) в разі реальної сукупності можлива повторність, ідеальної — неможлива; 2) в разі реальної сукупності строки давності починаються у різний час по кожному злочину, ідеальної — одночасно. Не утворюють сукупності: 1) конкуренція загальної і спеціальної норм закону, тобто за наявності у злочині спільних ознак з іншими злочинами. Напри-клад, одержання хабара (ст. 386 КК) і зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК). Оскільки одержання хабара є зловживання владою, то в даному випадку для кваліфікації за-стосовується спеціальна норма (ст. 386 КК), яка надає діянню бі-льший ступінь суспільної небезпечності порівняно з загальною; 2) за умови, що одне з діянь відповідно до норми Особливої частини КК є кваліфікуючою ознакою або способом чи засобом іншого діяння. Наприклад, ч. 2 ст. 163 КК передбачає криміналь-ну відповідальність за порушення таємниці листування, телефон-них розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передбача-ється засобами зв’язку або через комп’ютер, якщо ці діяння вчинені службовою особою. В даному випадку дії винної особи будуть кваліфікуватись тільки за ч. 2 ст. 163 КК і додаткової ква-ліфікації непотрібно; 3) коли злочинні дії, що створюють певний самостійний склад злочину, є частиною об’єктивної сторони іншого, більш тяжкого злочину. Наприклад, незаконне носіння, придбання вогнепальної зброї утворює закінчений склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 263 КК, але якщо ці дії вчинені членом банди, то має місце тільки один (одиночний) злочин, передбачений ст. 257 КК «Бан-дитизм», бо обов’язковою ознакою банди є наявність зброї. Відмінності ідеальної сукупності злочинів від одиночного злочину: 1) якщо одними діями заподіяна шкода двом різним об’єктам, то тут має місце ідеальна сукупність, якщо кримінальна норма передбачає відповідальність за посягання на два об’єкта — оди-ночний злочин; 2) ідеальна сукупність має місце за різних форм вини (напри-клад, вчинення умисного вбивства і одночасно заподіяння смерті через необережність).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сукупність злочинів» з дисципліни «Кримінальне право України»
