Помилка та її вплив на кримінальну відповідальність
Помилка у кримінальному праві — це неправильне уявлення особи про дійсний юридичний чи фактичний характер вчиненого нею діяння і його наслідки. Залежно від змісту неправильного уявлення особи розрізня-ють два види помилки: • юридичну; • фактичну. Юридична помилка — це неправильне уявлення особи про юридичні властивості вчиненого діяння, його правову характеристику. Види юридичної помилки: 1) помилка в злочинності діяння; 2) помилка у кваліфікації вчиненого; 3) помилка у виді та мірі покарання. Помилка в злочинності діяння може бути у випадках, коли: • має місце так званий уявний злочин, тобто особа помилково уявляє про те, що вчинене нею є злочином, у той час як у дійсно-сті закон його таким не визначає. Кримінальна відповідальність за вчинене виключається; • має місце неправильне уявлення особи про правомірність ді-яння, тоді як за законом воно є злочинним. За таких обставин кримінальна відповідальність настає. Відповідно до ч. 2 ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Неправильне уявлення суб’єкта про кваліфікацію вчиненого ним діяння або про вид і міру покарання, яке може бути призна-чене за вчинений злочин, не мають принципового значення для відповідальності особи. Фактична помилка — це неправильне уявлення особи про обставини, які утворюють об’єктивні ознаки конкретного складу злочину. Залежно від того, у змісті яких саме об’єктивних ознак поми-ляється особа, розрізняють такі види фактичної помилки: 1) помилка в об’єкті; 2) помилка в характері діяння (дії чи бездіяльності); 3) помилка в причинному зв’язку; 4) помилка в особі потерпілого. Помилка в об’єкті полягає в неправильному уявлені тих сус-пільних відносин, на які здійснюється посягання. Вона має місце у випадках, коли винний направляє свої дії проти одного об’єкта, помилково сприймаючи його за інший. Від помилки в об’єкті злочину необхідно відрізняти помилку в предметі злочину. В разі помилки в предметі злочину шкода завдається саме тому об’єктові, який припускається, але безпосередньому впливу піддається не на-мічений винним, а інший предмет. Помилка в характері вчиненого діяння полягає в неправиль-ному уявленні особи щодо наявності або відсутності у її діях (бездіяльності) фактичних ознак, що утворюють об’єктивну сто-рону якогось конкретного складу злочину. Помилка, за якої особа вважала, що в її діях є ознаки злочину, а насправді вони відсутні, не усуває умислу винного у зв’язку з тим, що свідомістю особи охоплювались обставини, які утворюють об’єктивну сторону да-ного злочину. У цьому випадку вчинене кваліфікується не як за-кінчений злочин, а як замах на нього, оскільки злочинний намір об’єктивно не було реалізовано. Наприклад, особа вважає, що вона збуває підроблені гроші, тоді як насправді вони справжні (ст. 15 і ч. 1 ст. 199 КК). Помилка, за якої особа вважала, що в її діях відсутні ознаки, що утворюють об’єктивну сторону даного злочину, коли наспра-вді вони наявні, виключає її вину і, відповідно, відповідальність за вчинене діяння. Наприклад, особа платить за куплені товари підробленими грошима, не знаючи про те, що вони фальшиві. Така помилка усуває умисел винного, оскільки його свідомістю не охоплювались вказані фактичні обставини. Оскільки відпові-дальність за подібні дії може наставати лише за умисного їх вчи-нення (ст. 199 КК), то кримінальна відповідальність за такої по-милки виключається. Помилка в розвитку причинного зв’язку означає неправильне уявлення особи про зв’язок між вчиненим нею діянням і злочин-ним результатом, який настав. Наприклад, особа передбачала, що смерть від здійсненого нею пострілу настане від поцілення кулі у голову, а не від пошкодження серця, від чого в дійсності настала смерть потерпілого. Таке неправильне уявлення у цьому випадку не впливає на форму вини й відповідальність особи, оскільки са-ме внаслідок її дії (пострілу) настав той злочинний результат (смерть), який був умислом суб’єкта. Помилка в особі потерпілого полягає в тому, що винний ви-рішив, наприклад, убити певну особу, помилково приймає за неї іншу особу, на яку і здійснює посягання. Оскільки за помилки в особі потерпілого шкода спричиняється саме наміченому об’єкту (життю особи), то така помилка не впливає на форму вини і на кваліфікацію вчиненого за умови, що ознаки потерпілого не є обов’язковими для злочину, який задумав вчинити винний.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Помилка та її вплив на кримінальну відповідальність» з дисципліни «Кримінальне право України»
