Слід зазначити, що чинність закону про кримінальну відпові-дальність у просторі базується на таких принципах: • територіальному; • громадянства; • космополітичному (універсальному). Територіальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність сформульований у ст. 6 КК і полягає в тому, що особи, які вчинили злочин на території України, підлягають кри-мінальній відповідальності на підставі КК України. Злочин вважається вчиненим на території України у випад-ках, коли: 1) він розпочатий і закінчений на території України; 2) він підготовлений за межами України, а дії, що утворюють його, вчинені на території України; 3) суспільно небезпечні дії були розпочаті або вчинені за ме-жами України, а закінчені або злочинний наслідок настав на тери-торії України (наприклад, постріл було зроблено з території Мол-дови, а смертельне поранення особи сталося на території України). Поняття території України визначається нормами державного та міжнародного права. Згідно зі ст. 1 Закону «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р. державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лі-нії, котрі визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного простору. Визначається державний кордон України рішеннями Верховної Ради України, а також міжнародними до-говорами України (ст. 2 цього Закону). Поняттям «територія України» охоплюються: 1) суша, море, річки, озера та інші водойми, надра землі в ме-жах кордонів України, а також повітряний простір над сушею і водним простором, у тому числі і над територіальними водами (територіальним морем); 2) військові кораблі, приписані до портів на території України, котрі знаходяться у відкритому морі під прапором України, у те-риторіальних водах або портах іншої держави; 3) невійськові кораблі, приписані до портів на території України, котрі знаходяться у відкритому морі під прапором України; 4) військові повітряні судна України, приписані до аеропортів на території України, котрі знаходяться у відкритому повітряно-му просторі під розпізнавальним знаком України, у повітряному просторі чи на аеродромі іншої держави; 5) невійськові повітряні судна України, приписані до аеропортів на території України, котрі знаходяться поза її межами у відкритому повітряному просторі під розпізнавальним знаком України. Сфера застосування закону про кримінальну відповідальність поширюється також на окремі об’єкти, які не є територією України. До них належать: 1) континентальний шельф, під яким розуміється поверхня й надра морського дна районів, які прилягають до узбережжя чи до островів України, за зоною територіального моря до глибини 200 м або за цією межею до таких місць, де глибина вод, що його покри-вають, дозволяє вести розробку природних багатств цих районів*; 2) виключна (морська) економічна зона, тобто морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи ра-йони навколо островів, що їй належать. Її ширина становить до 200 морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що й територіальне море України**; 3) підводні телеграфні кабелі й трубопроводи, що проходять по дну відкритого моря; 4) наукова станція, розташована на острові Галіндес в Антарктиді; 5) запущені в космос об’єкти, що належать Україні. Відповідно до ч. 1 ч. 6 КК України особи, які вчинили злочин на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. В ч. 4 ст. 6 КК зазначається, що питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іно-земних держав та інших громадян, які за законами України і міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не є підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинення ними злочину на території Украї-ни вирішується дипломатичним шляхом. Відповідно до міжнародних угод і законів України із кри-мінальної юрисдикції України виключені іноземні громадяни, які користуються дипломатичним імунітетом. До відповіда-льності такі особи притягуються державою, представниками якої вони є***. Повний дипломатичний імунітет мають: глава дипломатич-ного представництва (посол, посланник, повірений у справах), члени дипломатичного персоналу дипломатичного представниц-тва з дипломатичним рангом (радники, торгові представники, військові аташе, перші, другі і треті секретарі, заступники торго-вих представників, помічники аташе), а також члени їхніх сімей, якщо вони не громадяни України. Обмежений дипломатичний імунітет мають консульські по-садові особи і консульські службовці, члени адміністративно-технічного і обслуговуючого персоналу дипломатичних представництв, а також представники і посадові особи міжнародних орга-нізацій, члени парламентських та урядових делегацій. Ці особи не підлягають юрисдикції України лише щодо злочинних діянь, вчинених ними під час виконання своїх службових обов’язків. Принцип громадянства (національний) полягає в тому, що громадяни України та особи без громадянства, що постійно прожи-вають в Україні, котрі вчинили злочин за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не перед-бачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 7 КК). Підстави та-кої відповідальності відображають зумовлений громадянством України постійний правовий зв’язок особи з державою у формі їх взаємних прав та обов’язків. Зокрема, громадяни України згідно з Конституцією України зобов’язані неухильно додержуватися Кон-ституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68 Конституції), а держава зобов’язана відповідати перед людиною за свою діяльність (ст. 3 Конституції). У ст. 61 Конституції України сказано, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення. Виходячи з зазначеного, в ч. 2 ст. 7 КК закріплено: якщо громадянин України або особа без грома-дянства, яка постійно проживає в Україні, за вчинений за кордо-ном злочин зазнали кримінального покарання за межами України, то вони не можуть бути притягнені до кримінальної відповідаль-ності за ці злочини в Україні. Згідно з ч. 1 ст. 9 КК у разі вчинен-ня зазначеними особами нового злочину на території України, при його кваліфікації, призначенні за нього покарання, звільненні від кримінальної відповідальності чи покарання суд має врахува-ти правові наслідки вироку суду іноземної держави. Космополітичний (універсальний) принцип полягає в тому, що іноземці або особи без громадянства, що не проживають по-стійно в Україні, котрі вчинили злочин за її межами, підлягають в Україні відповідальності у випадках, передбачених міжнародни-ми договорами (ст. 8 КК). Суть цього принципу полягає у спільності інтересів кількох держав у боротьбі зі злочинами, відповідальність за які випливає з міжнародних конвенцій, договорів тощо. Наприклад, ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха (ст. 284 КК), пору-шення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК), піратство (ст. 446 КК). В інших випадках іноземці та особи без громадянства, що по-стійно не проживають в Україні, підлягають кримінальній відпо-відальності за вчинені за її межами особливо тяжкі злочини про-ти прав і свобод громадян України або інтересів України (ст. 8 КК). Це положення базується на загальновизнаних нормах і принципах міжнародного права, відповідно до яких Україна має право карати іноземців за діяння, вчинені ними за її межами, як-що вони спрямовані проти прав і свобод громадян нашої держави або ставлять під загрозу її інтереси. Цей принцип виключає притягнення до кримінальної відпові-дальності зазначених осіб, якщо вони були засуджені за вчинені злочини іноземним судом та відбули за них покарання. Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами Украї-ни, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду (ч. 1 ст. 10 КК). В той же час іноземці, які вчинили злочини на території України і засуджені за них на підставі КК України, можуть бути передані для відбування покарання за вчинений злочин державі, громадянами якої вони є, якщо така передача передбачена між-народними договорами України (ч. 2 ст. 10 КК). Видачі на під-ставі міжнародних угод іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності і віддання до суду або для відбу-вання покарання підлягають також іноземці та особи без грома-дянства, що постійно не проживають в Україні, які вчинили зло-чини поза межами України і перебувають на її території (ч. 3 ст. 10 КК). Слід зазначити, що відповідно до ст. 26 Конституції України не підлягають видачі іноземні громадяни й особи без громадянства, яким Україною було надано притулок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Чинність кримінального закону в просторі» з дисципліни «Кримінальне право України»
