Які особливості ведення тваринництва в умовах радіоактивного забруднення
Продукція тваринництва, перш за все молоко і м’ясо, може істотно впливати на дозу внутрішнього опромінення людини. То- му отримання чистої продукції тваринництва в господарствах за- бруднених районів можливе тільки за умови забезпечення годів- лі тварин кормами з окультурених пасовищ і заготівлі кормів на угіддях, що знаходяться на високо родючих мінеральних ґрунтах. При цьому слід знати, що перехід радіонуклідів з кормів у моло- ко та м’ясо залежить від раціону, віку й фізіологічного стану тва- рин, продуктивності та інших факторів. У високопродуктивних тварин перехід цезію-137 із кормів в організм, як правило, ниж- чий, ніж у низькопродуктивних. Цьому також сприяє збалансова- ність раціонів годівлі тварин за основними і, особливо, мінераль- ними елементами. Спеціалісти вважають, що найбільш критичним періодом для виробництва чистих молока і м’яса є час випасу худоби на лу- гах, особливо весною – після затоплень та восени. При стійлово- му утриманні худоби із збільшенням у кормах вмісту клітковини (наприклад з 1,5 до 3 кг/добу) спостерігається зменшення концен- трації цезію-137 в молоці на 30%. Відгодівля бугайців з раннього віку можлива на будь-яких пасовищах (де, звичайно, не заборонене господарювання). Десь за 2 місяці до забою їх слід перевести на відгодівлю в стійло. Про- філактичним заходом для будь-якої худоби також є переведення на стійлове утримання з використанням чистих кормів. Це дозво- лить отримати м’ясо, придатне для вживання.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Які особливості ведення тваринництва в умовах радіоактивного забруднення» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
