До недоліків методу відносяться: 1) нестабільність зв’язуючих ділянок рецептора, які легко ушкоджуються в процесі приготування препарату; 2) погана розчинність рецептора; 3) функціональна специфічність рецепторів може розповсюд- жуватися на молекули, що значно відрізняються хімічно (напри- клад, тривало діючий тиреоїдний стимулятор дає перехресну реак- цію при радіорецепторному тестуванні тиреотропного гормону); 4) деякі рецептори, розташовані на клітинній поверхні, не бе- руть участі в біологічній відповіді клітини, що викликає сумніви в їх функціональній специфічності; 5) радіорецепторне тестування можна використати тільки для речовин, що мають тканинні рецептори; 6) застосування складної методики для отримання препаратів рецепторів може приводити до значних відмінностей в результатах; 7) більш жорсткі вимоги до чистоти міченого ліганда, ніж у випадку РІА.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Які недоліки методу радіорецепторного тестування» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
