Лактопероксидазний метод йодування кращий від методу із застосуванням хлораміну Т тим, що при його застосуванні менше пошкоджується мічений ліганд. При використанні ферменту лак- топероксидази ліганд не підлягає дії великих концентрацій окис- нювача. Реакція припиняється розведенням розчину без застосу- вання відновника. Для проведення йодування цим методом необхідні: 100 мкг лактопероксидази, розчиненої в 0,5 мл 0,4 М натрій-ацетатного буфера, яка зберігається в замороженому стані при температурі - 20°С, 74 МБк натрій-йод-125 з питомою активністю 3,7-7,4 ГБк/мл, 0,4 М натрій-ацетатний буфер (рН 5,6), ліганд, що підлягає йоду- ванню (2,5-5 мкг в 0,01 мл фосфатного буфера), розчин перекису водню (1:50000). У конічну колбу, що містить розчин ліганда, додають 0,025 мл 0,4 М натрій-ацетатного буфера, 100-250 нг лактопероксидази, роз- чиненої в 0,1 мл розчину перекису водню (600 нг). Вміст колби ста- ранно перемішують і через 5 хвилин додають ще 0,1 мл (600 нг) роз- чину перекису водню. Через 15 хв. після йодування мічений ліганд очищають методом гель-хроматографії на колонці (1×15см) з сефа- дексом G-50 в 0,5 М фосфатному буфері (рН 7,5), що містить 0,5% розчин альбуміну бичачої сироватки. Елюцію проводять так, як бу- ло описано вище при використанні хлораміну Т. При застосуванні лактопероксидазного методу приготування реагентів та умови про- ведення реакції більш складні, ніж при використанні хлораміну Т.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Лактопероксидазний метод йодування» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
