Радіоімунологічні реакції підпорядковуються фундаменталь- ним правилам хімії. Якщо в розчині присутні тільки Аг (антиген) і специфічне Ат (антитіло), то між ними встановлюється динаміч- на рівновага (див. Закон дії маси): k 1 Аг+Ат — АгАт , k 2 при якій: [A z Am] k 1 ——————— = —— = К, [A z ][Am] k 2 де k 1 і k 2 - константи відповідно прямої та зворотної реакції; [Аг], [Ат], і [АгАт] – відповідно молярні концентрації антиге- ну, антитіла та комплексу антиген-антитіло; К – константа асоціації або рівноваги в напрямку утворення комплексу АгАт. Константи швидкостей виражаються одиницями л/с, л/год і 341 т.д. Їх можна розглядати як імовірність здійснення реакції. Так, як- що k1 більше від k2, реакція буде прагнути йти праворуч, до утво- рення продукту АгАт. У цьому випадку К буде більше 1. Знання констант рівноваги і концентрації реагентів у рівновазі дозволяє розрахувати вихід продукту. Хоча точна природа взаємодії антиген-антитіло залишається невідомою, вважають, що система досягає рівноваги під час інку- баційної фази. Згідно із законом дії маси, якщо К рівна констан- ті рівноваги, то К [Аг] [Ат]=[АгАт], при умові рівноваги відношення зв’язаного антигену до віль- ного В/F=[АгАт]/[Аг] де В – зв’язаний і F – вільний антигени. При типовій радіоімунологічній процедурі концентрація вільного антигену й антитіла, що знаходиться в рівновазі, опису- ється рівняннями: [Аг]=[Аг і – АгАт] і [Ат]=[Ат і - АгАт] де Аг і Ат – початкові концентрації компонентів. Звідси істин- не відношення зв’язаного антигену до вільного антигену опису- ється: В/F=[АгАт]/[Аг і - АгАт]. Для РІА використовується мічений радіонуклідом антиген, який поводиться так само, як холодний, тому: В*/F*= [Аг*-Ат]/(Аг і * - Аг*Ат], де Аг і * – початкова кількість міченого антигену, Аг*Ат – кількість зв’язаного з антитілом міченого антигену. Джерелом радіоактивного АгАт в реакції радіоімунотесту- вання є Аг+Аг*+Ат⇔Аг*Ат+АгАт. Звідси очевидно, що якщо кон- центрація неміченого Аг буде збільшена при постійній концен- трації міченого Аг*, перший займе більше число зв’язуючих місць антитіла. Результатом цього буде зниження концентрації зв’яза- ного міченого антигену (Аг*Ат). Отже, відношення В*/F*=[Аг*Ат]/[Аг і * - Аг*Ат] повинно зменшуватися у міру збільшення в реакційній сумі- ші холодного антигену. Оскільки немічений антиген отриманий від пацієнта, В*/F* відображає кількість речовини, присутньої в пробі, що тестується. Зміна цього відношення максимальна то- Методи радіоімунологічного аналізуВетеринарна радіологія 342 ді, коли концентрація антигену мала порівняно з концентрацією антитіла. Для радіоімунологічної процедури вважається достатнім 50% скріплення міченого антигену у відсутності холодного антигену. Якщо константа рівноваги є низькою, кількість антитіл, необхід- них для адекватного з’єднання антигену, повинна бути збільшена. Разом з тим, якщо оцінюється конкуренція холодного і мічено- го антигенів за антитіло, надлишок вільного антитіла буде значно знижувати дію холодного антигену в системі. Чутливість тесту- системи для холодного антигену виявиться низькою і в тому ви- падку, якщо мічений антиген має низьку питому радіоактивність. У цій ситуації для задовільного з’єднання міченого антигену та- кож знадобиться ввести в систему більше антитіл.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Яка хімічна основа радіоімунологічного аналізу» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
