Чому слід враховувати мікророзподіл радіонуклідів в організмі
Крім вказаного макророзподілу радіонуклідів в організмі, необхідно враховувати їх мікророзподіл. Так, наприклад, методом авторадіографії показано, що остеотропні елементи нагромаджу- ються переважно в тих ділянках трубчастих кісток, які ростуть – метафізах та епіфізах – розподіляючись там нерівномірно, утво- рюючи так звані “гарячі” точки. Аналогічні локальні неоднорідні розподіли спостерігаються також для інших радіонуклідів, напри- клад плутонію і торію – в легенях, скелеті, печінці, нирках; йоду – в щитоподібній залозі. Неоднорідність розподілу джерела випро- мінювання в тканині впливає на характер розподілу, величину і потужність тканинної дози, що особливо суттєво, якщо тканин- ні мікроструктури з підвищеною концентрацією випромінюван- ня мають високу радіочутливість. Результатом значних нерівномірностей мікророзподілу ра- діонуклідів у тканині є специфічним формуванням патологічних процесів, як, наприклад, цироз печінки, вогнища склерозу в леге- нях та зміни в кістковій тканині в т. ч. утворення остеосарком. Нерівномірність розподілу радіонуклідів у тканинах може спостерігатись при запальних процесах. Зокрема, у запальному вогнищі спостерігається підвищена їх кількість відкладання, іноді в десятки разів. Прикладом може бути радіоізотоп полонію-210. Ембріотоксична дія радіонуклідів: фосфору, натрію, радію, полонію, цезію – полягає в тому, що, потрапляючи в організм ма- тері, радіонукліди через плаценту проникають в зародок, викли- каючи при цьому як пряму, так і опосередковану через організм матері дію на плід, що розвивається.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Чому слід враховувати мікророзподіл радіонуклідів в організмі» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»