Як поділяються органи за морфологічними ознаками пострадіаційних змін, що розвиваються
Всі органи й тканини тварин чутливі до іонізуючої радіації, але чутливі по-різному і за морфологічними ознаками пострадіа- ційних змін, що розвиваються, поділяються на 3 групи: 1. Органи, що чутливі до радіації: лімфатичні вузли, лімфа- тичні фолікули шлунково-кишкового тракту, червоний кістковий мозок, вилочкова залоза, печінка, селезінка, статеві залози. У цих органах морфологічні зміни виникають вже при опроміненні до- зою 0,0064 Кл/кг (25 Р). 2. Органи помірно чутливі до опромінення: шкіра, кришта- лик ока. 3. Органи, що резистентні до дії іонізуючого випромінюван- ня: легені, нирки, мозок, серце, кістки, сухожилля, нервові стовбу- ри тощо, морфологічні зміни в яких спостерігаються при опромі- ненні дозою 0,026 Кл/кг (100 Р). Через різну чутливість органів та тканин для організму важ- ливо, чи опромінюватиметься він увесь рівномірно, чи його ча- стина, або чи організм одержить загальне, але нерівномірне опро- мінення. Загальне рівномірне опромінення викликає найбільший радіобіологічний ефект. Екранування при опроміненні навіть не- значної ділянки підвищує стійкість організму до дії радіації. При радіочутливості тканини чи органу захисний ефект проявляєть- ся найчастіше.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Як поділяються органи за морфологічними ознаками пострадіаційних змін, що розвиваються» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
