Атомне ядро складається з протонів і нейтронів, які мають загальну назву – нуклони. Протонно-нейтронна теорія будови атомного ядра була вперше сформульована в 1932 році Д.Д.Іва- ненком і Є.В.Гапоном, а в подальшому розвинута В.Гейзенбергом. Нейтрон може розпадатися на протон, електрон і антинейтрино: n→p + e- + ν - В ядрі протон і нейтрон, обмінюючись з частото ю 10 23 с -1 π-ме- зонами, взаємно перетворюються: ← → p π + + n; ← → n π - + p Тому їх вважають двома станами однієї ядерної частинки та об’єднують спільною назвою – нуклони. Маса обох типів нуклонів майже однакова. Вона у 1840 разів більша за масу електрона. Ма- са ж електрона складає 9,1×10 -28 грама. Протони мають позитив- ний заряд, нейтрони не мають заряду. В силу позитивного заря- ду протонів ядро заряджене в цілому позитивно. Нуклони в ядрах укомплектовані надзвичай но щільно внаслідок того, що між ними діють ядерні сили, які значно перевершують сили електростатич- ного відштовхування між однойменно зарядженими протонами. Протон прийнято позначати латинською буквою р, нейтрон – n. Масу ядер та елементарних частинок звичайно виражають в атомних одиницях маси (а.о.м.). За атомну одиницю маси прийня- то 1/12 маси ізотопу атома вуглецю – 12 С; 1 а.о.м. = 1,66×10 -27 кг. Якщо в атомі протон перетворюється в нейтрон або навпа- ки, то виникає атом іншого елемента. Сума протонів і нейтронів в атомі називається масовим числом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Яка будова ядра атома» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
